«НАШЕ МАЙБУТНЄ — В ОБ’ЄДНАНIЙ ЄВРОПI»
ЗАСIДАННЯ ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ У НОВОГРАДI-ВОЛИНСЬКОМУ З УЧАСТЮ БОРИСА ТАРАСЮКА

     Саме так — «Наше майбутнє — в об’єднанiй Європi» — сказав голова Комiтету Верховної Ради України з питань Європейської iнтеграцiї, директор Iнституту Євро-Атлантичного спiвробiтництва Борис Тарасюк пiд час зустрiчi за круглим столом, що вiдбулася минулого понедiлка. I була це незвичайна, значима подiя для нашого мiста — круглий стiл на тему «Україна у Євро-Атлантичному просторi: досягнення i перспективи». Тим бiльш незвичайна, що таке, як повiдомив Борис Iванович у своєму вступному словi, в основному проводиться в обласних центрах. Серiю круглих столiв на вищеназвану тему започаткував очолюваний ним Iнститут Євро-Атлантичного спiвробiтництва. Попереднiй вiдбувся у Днiпропетровську, наступний круглий стiл буде в Севастополi. А нинiшнiй — десятий (i позаплановий) — у Новоградi-Волинському. Мабуть, найперше тому тут, що маємо такого шанованого i поважного земляка, як Б.I.Тарасюк. Хоча Борис Iванович зауважив:
— Iдея проведення цього круглого столу в Новоградi-Волинському пов’язана не тiльки з тим, що сам я з Новограда-Волинського, що тут живе моя мама. Сама iдея народилася у нас спiльно з колишнiм мiським головою Миколою Олексiйовичем Iванюком. I я дуже радий цьому. Радий, що її пiдтримав нинiшнiй мер мiста Микола Петрович Боровець i що вiн тут присутнiй.
     До цього додамо, що круглий стiл на вищеназвану тему вiдбувся i за сприяння та iнiцiативи громадської органiзацiї «Закон ХХI столiття», яка нинiшнього року створена в нашому мiстi i стала засновником нової газети — «Новоград-Волинськi новини».
     Цього разу Борис Тарасюк прибув до Звягеля iз директором Центру миру, конверсiї та зовнiшньої полiтики України Олександром Сушком та вiце-президентом Мiжрегiональної академiї управлiння персоналом, головним редактором журналу «Персонал» Iгорем Слiсаренком.
     Iнститут Євро-Атлантичного спiвробiтництва (IЄАС), директором якого є Б.I.Тарасюк, створений у травнi 2001 року. Це незалежна громадська органiзацiя, яка займається дослiдженням процесiв європейської та євро-атлантичної iнтеграцiї України. А основне її завдання — популяризацiя в українському суспiльствi iдеї цiєї iнтеграцiї.
— Тема «Україна в Європi, у Євро-Атлантичному просторi»,— наголосив Борис Тарасюк пiд час засiдання за круглим столом, — актуальна. Вона є однiєю з найпоширенiших в Європi, Америцi та й в Українi. 
     Пiд час цього круглого столу передбачалися i дискусiї. Здавалося б, яка може бути дискусiя з таких мiжнародного обсягу глобальних питань, як мовиться, на периферiї? Однак вона час вiд часу виникала, i запитань до ведучого — Бориса Тарасюка та прибулих з ним поважних фахiвцiв iз Києва не бракувало. Очевидно, справдi минули часи, коли мiжнароднi вiдносини були монополiєю дипломатiв, фахових мiжнародникiв. От i учасниками цього круглого столу в нашому мiстi стали i представники виконавчої влади, i пiдприємцi, i освiтяни, медики та працiвники iнших галузей, i журналiсти... Були тут також представники рiзних громадських органiзацiй та полiтичних партiй.
     Пiд час круглого столу в руслi визначеної його теми йшлося про три важливi питання. Коротко викладемо деяку iнформацiю по кожному з них.

ВIДНОСИНИ МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОСОЮЗОМ

     «Стан i перспективи розвитку вiдносин мiж Україною та ЄС: наслiдки для України» — широку iнформацiю в цьому питаннi учасникам круглого столу подав у своєму виступi директор Центру миру, конверсiї та зовнiшньої полiтики України Олександр Сушко. На жаль, нема можливостi викласти весь виступ — подамо тiльки дещо з повiдомленого.
     Насамперед, Європейський Союз — що це? А це спiльнота з п’ятнадцяти найбiльш розвинутих європейських держав. Вона не є статичною, а розвивається, знаходиться в стадiї розширення. Те розширення, яке передбачається у 2004 роцi, має стати найбiльшим i найзначнiшим за всю iсторiю Європейського товариства. Очiкується приняття до ЄС десяти держав Схiдної, Центральної та Пiвденної Європи. Iдеться про перспективу 28 членiв ЄС. Держави, якi не потраплять до цiєї спiльноти, ризикують бути iзольованими вiд загального європейського процесу, усунутими вiд формування європейської полiтики. Європейський вибiр, проголошений Україною вiд здобуття нею незалежностi у 1991 роцi, залишається стратегiчним курсом нашої держави.
     Але для того, щоб стати членом ЄС, потрiбна вiдповiднiсть чiтко визначеним критерiям. Ключовим iз них є полiтичний критерiй —стабiльнiсть демократичних процесiв. А в цьому ще не можемо констатувати успiки України. Навпаки, останнiм часом спостерiгається деякий вiдхiд вiд того, що вже було досягнуто у сферi розвитку демократiї.
     На жаль, i економiчний розвиток України ще не забезпечує поступового зростання добробуту громадян, приведення його до рiвня, що склався у державах — членах ЄС. Євросоюз готовий сприяти реалiзацiї внутрiшнiх реформ в Українi за європейською моделлю, але гарантiї про її членство в ньому вiн не дає. Сьогоднi стосунки мiж Україною та ЄС грунтуються на Угодi «Про партнерство та спiвробiтництво». Але термiн дiї цiєї угоди завершується. Тепер йдеться про пiдписання нової угоди. Чи буде вона оптимальною?
     Отже, зробив висновок Олександр Сушко, нинi ситуацiя бiльш негативна, нiж рiк тому. Недостатньо одних зусиль дипломатiв. Необхiднi внутрiшнi переконливi докази того, що Україна рухається в правильному напрямi по шляху європейської iнтеграцiї, наближення до європейських стандартi. 20 листопада цього року у Верховнiй радi на парламентських слуханнях обговорювалися взаємовiдносини України з Європейським Союзом. I були окресленi проблеми, що стосуються цього.
     Чимало запитань надiйшло вiд учасникiв круглого столу пiсля виступу Олександра Сушка. Крiм нього вiдповiдi по темi цього виступу давали i Борис Тарасюк та Iгор Слiсаренко. Ось коротко декiлька з тих запитань та вiдповiдi на них.
     Запитання. Як реагують на рух України до Європейської спiльноти та НАТО керiвники Компартiї? А яка реакцiя Росiї?
     Вiдповiдь. Вiдбулася певна еволюцiя позицiї лiвих сил в питаннi Європейської iнтеграцiї України. Комунiсти, як правило, позитивно сприймають цей курс. Але у ставленнi до вступу в НАТО позицiя КПУ негативна, тобто — «нi». Росiя ставиться до прагнень України приєднатися до ЄС спокiйно, нейтрально, i щодо вступу в НАТО її реакцiя стримана. Отже, Росiя в принципi вже перехворiла своїм неприйняттям НАТО.
     Запитання. Україна стала транзитним коридором мiграцiї в Європу, свого роду вiдстiйником. Як вам бачиться розв’язання цiєї проблеми?
     Вiдповiдь. Проблема гостра. Але чому Україна стала транзитним коридором для нелегальних мiгрантiв з Азiї в Захiдну Європу? Очевидно тому, що її пiвнiчнi та схiднi кордони належно не облаштованi. Нинi Європейський Союз видiляє кошти для того, щоб в Українi зробити сучаснi європейськi кордони по всьому периметру.
     Є угода з рядом держав про повернення мiгрантiв у ту країну, звiдки вони прибули. Але з Росiєю такої угоди у нас нема, i вона не виявляє бажання обговорювати це питання. А переважна ж бiльшiсть нелегальних мiгрантiв рухається саме звiдти...
     Запитання. Площина законодавчої бази України при iнтеграцiї в Євросоюз — то дуже важливо. Але є економiчна сторона: нашi зарплати, цiни, бiдний споживчий кошик. I як з такими, якими вони є в нас зараз, iнтегрувати в ЄС? Скiльки часу на те потрiбно?
     Вiдповiдь. Справдi, якщо ситуацiя залишатиметься такою, як нинi, то про який рiвень iнтеграцiї в ЄС можна говорити? Але ж ми хочемо, що було краще. На Заходi не будували соцiалiзм та комунiзм. А будували нормальну економiку, яка забезпечує достатнiй рiвень життя громадян. Нас же сiмдесят рокiв вели не туди, куди слід.
     Економiку України пiдняти можемо тiльки ми з вами, її громадяни, нiхто за нас цього не зробить. I треба, щоб не займалися у нас балачками, що будуємо ринкову економiку (а насправдi — тiньову). Треба, щоб була справжня робота. Iспанiя вважалася найбiднiшою країною в Європi, коли там панував диктаторський режим Франко. Та згодом вона вийшла на середньоєвропейський рiвень життя. Наше майбутнє — в об’єднанiй Європi. Отже, треба взяти модель, яка працює i довела свою спроможнiсть.

ПАРТНЕРСТВО МIЖ УКРАЇНОЮ ТА НАТО

     Стан i перспективи розвитку особливого партнерства мiж Україною та НАТО докладно проаналiзував пiд час засiдання за круглим столом Б.I.Тарасюк. А вiн, кадровий дипломат, колишнiй посол, а потiм мiнiстр закордонних справ України, був причетний до розвитку цього партнерства. I тепер дав характеристику рiзних його етапiв та сучасного стану, зупинився на проблемах, розповiв про останнi важливi подiї, зокрема, про недавнiй натовський самiт у Празi. А повiдомивши, що 21 листопада нинiшнього року Верховна Рада прийняла постанову «Про взаємовiдносини та спiвробiтництво України з НАТО» (про це чомусь майже не iнформувалося у пресi), наголосив:
— Верховна Рада вперше за роки незалежностi України прийняла розгорнутий документ, мета якого полягає в пiдтримцi курсу на членство у НАТО. А постанова, якою пiдтримано цей курс, є результатом парламентських слухань, котрі iнiцiював наш комiтет — комiтет Верховної Ради України з питань Європейської iнтеграцiї. Очевидно, що виконавча влада тримає курс на європейсько-атлантичну iнтеграцiю.
     А як же суспiльство ставиться до питаня про членство України в НАТО, яка громадська думка? Борис Тарасюк у своєму виступi також i цьому придiлив увагу та повiдомив:
— Динамiка соцiологiчних опитувань свiдчить про те, що зростає кiлькiсть громадян, якi пiдтримують курс на членство нашої країни в НАТО. Якщо ж говорити про думку фахiвцiв, експертiв (а це дипломати, вiйськовi, парламентарiї, журналiсти, якi займаються мiжнародною тематикою), то цифра перевищила 80%.
     Пoтiм було спростоване твердження про те, нiбито членство в НАТО обходитиметься Українi надто дорого i що таких коштiв, як пропонує НАТО, вона не зможе видiляти на оборону.
     I знову слухачi поставили чимало запитань. Були й гострi, дискусiйнi. Кiлька для прикладу — з вiдповiдями Бориса Тарасюка (подаємо скорочено).
     Запитання. Хiба випадково Росiя так стримано реагує на прагнення України потрапити в НАТО? Вона бачить: Українi туди — як вiд землi до неба. I ще таке — тепер вважається: НАТО — не агресор, а борець iз тероризмом. А в Iраку, Афганiстанi — хiба то не агресiя? А що зроблено з Югославiєю?
     Вiдповiдь. Я не згоден з тим, що нам до НАТО, як до неба. За вiйськовим потенцiалом Україна не поступається новим членам НАТО. Чи НАТО агресор? Серйозне питання. Але терористичнi акти, вчиненi у вереснi минулого року в США, засвiдчили, що жодна країна свiту , жодна людина нинi не може вiдчувати себе спокiйною. Реагування на новi загрози тероризму є метою НАТО. А дiї НАТО в Афганiстанi були санкцiонованi Радою Безпеки ООН.
     Щодо Югославiї, вважаю, що НАТО допустило помилку. Я був першим, хто вiдвiдав Бєлград на третiй день пiсля його бомбардування. I потiм вiдразу ж поїхав у Нiмеччину, Францiю, Англiю, Польщу. Звертав увагу на ту помилку. Але це режим Бєлграда спричинив вiйну проти власного народу. У Косово таки були масовi грубi порушення прав людини. Мотивацiя дiй НАТО в тiй ситуацiї зрозумiла. Iнша рiч, що iнструмент впливу був неправильний. Рада Безпеки ООН не давала санкцiї на вiйськовi дiї НАТО в Югославiї.
     Запитання. Україна — позаблокова держава. Можливо, їй треба такою i залишатися?
     Вiдповiдь. Конституцiя України не мiстить твердження про позаблоковiсть.

ЧИ ДОСТАТНЬО IНФОРМАЦIЇ?

     «Роль засобiв масової iнформацiї у формуваннi проєвроатлантичної громадської думки в Українi» — такою була тема виступу вiце-президента Мiжрегiональної академiї управлiння персоналом, головного редактора журналу «Персонал» i популярного телеведучого Iгоря Слiсаренка. А вiн, зокрема, повiдомив: пiд час опитування до 80% опитуваних громадян вiдповiли, що не вистачає iнформацiї про Євросоюз, пiвнiчно-атлантичний альянс.
     Одна рiч — мати право на iнформацiю, яке в Українi закрiплене вiдповiдним законом, iнша — як це право забезпечено. Вiд Iгоря Слiсаренка учасники круглого столу дiзналися: в Європi та й в усьому свiтi найкращою визнана шведська модель пiдтримки засобiв масової iнформацiї.

* * *

     На завершення засiдання за круглим столом Борис Тарасюк сказав:
— Ця зустрiч пiдтвердила, що людям не байдужi нi Євросоюз, нi взаємовiдносини України з НАТО. Нам було цiкаво спiлкуватися. Жаль тiльки, що за круглим столом було мало молодi. Сподiваюся, що дискусiя, яка вiдбулася, дасть поштовх до подальших дебатiв, стане початком у вас обмiну думок i на таку тему, а ми, наш Iнститут, готовi давати вам iнформацiю. 
     Потiм висловлювалися сердечнi подяки з обох сторiн. Шанованим гостям з Києва, якi знайшли можливiсть прибути в наше мiсто для такої важливої, незвичайної тут бесiди, врученi сувенiри: книги, календарi, буклети.

Пiдготувала
Галина КРУГЛЯК