Добрий день, редакція газети «Звягель»! Чи правда, що Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє забирати житло та виселяти людей за борги по валютних кредитах?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
8 грудня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо посилення захисту прав позичальників».
Даним законом пропонувалось:

• уточнити, що не може бути примусово, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки, згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», а також не може бути проведене у будь-якому порядку примусове виселення мешканців такого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті;


• установити, що вимога стосовно заборони кредитним установам здійснювати уступку (продаж, передачу) заборгованості або боргу за споживчими кредитами, наданими громадянам України кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині уступки (продажу, передання) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи;


• уточнити, що не може бути примусово, в тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке, відповідно до законодавства або кредитного договору, підлягає стягненню з позичальника, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).

Однак Президент Петро Порошенко у своїх пропозиціях до даного Закону зазначає, що Закон не вирішує проблеми громадян (позичальників або майнових поручителів) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, оскільки Законом лише пропонується уточнити вже існуючий механізм заборони на стягнення майна таких громадян, а не комплексно вирішити проблему з погашення валютних кредитів. Такі позичальники внаслідок девальвації національної валюти не мають можливості обслуговувати свою кредитну заборгованість, обсяг якої змінюється, відповідно до коливань валютного обмінного курсу.
Таким чином Закон, що розглядається, фактично лише відтерміновує вирішення проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті на невизначений строк, залишивши позичальника сам на сам зі зростаючим за нинішніх умов боргом.
До того ж, на думку Президента, запропонований Законом механізм непоширення обмежень щодо заборони на стягнення майна на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з одного боку, сприятиме нарощуванню ліквідаційної маси банків, дозволить збільшити обсяги грошових ресурсів, які можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів таких банків, а з іншого — створить підгрунтя неправомірного використання такого механізму для цілеспрямованого доведення банків до стану неплатоспроможності через зацікавленість третіх осіб у придбанні (прийнятті) заборгованості, яка забезпечена нерухомим майном.
На думку Президента, відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості громадян (позичальників або майнових поручителів) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, призводить до стійкого погіршення ситуації в банківській системі, зниження її ліквідності, а також подальшого зубожіння населення та збільшення соціальної напруги.
Виходячи із вищевикладених міркувань, Президент України відмовився підписувати зазначений Закон.