Великодушний мій народе,
За що ти Бога розгнівив?
Бо на землі, де нива родить,
Бідуєш протягом віків.

Весь у боргах, хоч робиш важко,
В гетьманських радах блуд розвів
Від псевдогеніїв-«гераськів»,
«Яценюків» і «кравчуків».

Що так спішать в угоду кліки
Ярмо свободи почепить:
У цім ярмі лише притики
Зеленим доляром обвить,

За гріш продавши нашу славу,
Колиску доньок і синів,
Будують нам й собі державу…
Бомжів, манкрутів, лихварів.

Сини та доньки України,
Де ваша воля і Земля?
Коли розірвете кайдани
З тавром московського Кремля?

Щоб з Кобзаревим Заповітом
Соборність нашу відродить,
У мирі-злагоді всім світом
Наш хліб насущний розділить.

Чому на терені свободи
Ти від недуги онімів?..
Великодушний мій народе,
За що ти Бога розгнівив?!