www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Поминання 19/2015

08 Травня 2015 | Оприлюднив: | 425 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Земний шлях — короткий, пам’ять — вічна...

10 травня минає 40 днів, як залишив нас назавжди Любомир Ярославович МАЛЕТИЧ

Світла, мудра людина, великий інтелектуал і доброзичливець, завжди ніс високу життєву мораль, а ще — заповідав всім щиру любов до ближнього та України.
Дуже важко без тебе, дорога наша Людино!

У глибокій скорботі діти, онуки, рідні та близькі

8 травня минає 10 років світлої пам’яті дорогого татуся, люблячого дідуся, прекрасної людини — Анатолія Івановича КАРПОВИЧА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогого татуся. У наших серцях назавжди залишився біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і Вічну Пам’ять, а свята земля береже Ваш сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою. Вічний спокій Вашій світлій душі.

Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

12 мая исполняется 5 лет, как ушла из жизни дорогая жена, отличная мама, бабушка — Валентина Васильевна РОМАНОВА

Мы тебя очень любим...

10 травня — 40 днів, як немає з нами нашої мами, бабусі — Антоніни Олексіївни КОЗИЦЬКОЇ

Якби могли Ви довше жити, — були б щасливі ми, онуки, діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Ми будемо Вас вічно пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як Ви, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Вам Небесне. Пам’ятаємо, сумуємо.

Дочки, зяті, онуки, всі рідні

40 днів, як немає з нами люблячого сина, чоловіка, батька, дідуся — Володимира Степановича ТРОЦЬКОГО

Як швидко плине час… Пішов від нас ти так раптово й дужє рано. Ніхто не знав, не відчував біди. Тепер на серці тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідний.

Сумуючі мама, дружина, діти, онуки та всі рідні

Вы должны войти что бы писать комментарии.