У часи «совка» теніс вважався «буржуазним» видом спорту, тому його і не поспішали розвивати. Натомість керівники партапарату із задоволенням брали до рук ракетки. А що заважає кожному з нас відчути радість тенісного удару та перемоги над собою і суперником? Що може бути краще у цей стресовий період, аніж спорт — один із найкращих антидепресантів?
Запевняю, що великий теніс — саме той вид спорту, що увібрав у себе найвитонченіші елементи, гармонію рухів, відчуттів та спілкування.
Ви запитаєте: чи це складно? Складно тільки для тих, хто боїться піднятися з дивану. Автор цих рядків вперше взяв до рук тенісну ракетку в 40-річному віці, і вже більше десяти років почуває себе, як і на початку свого захоплення цим видом спорту. Додалося тільки впевненості і кубків на полицях. Тенісисти не старіють. Чому? Прийдіть і перевірте цю істину. Впевнений, що через невеличкий проміжок часу ви підтвердите ці слова.
Користуючись нагодою, звертаюся до батьків. Подаруйте радість спортивної гармонії своїм дітям, а вони віддадуть вам удвічі більше позитиву своїм настроєм і досягненнями, звикнуть до порядку та самоорганізації. Погодьтеся, краще тримати в руках тенісну ракетку, ніж цигарку чи пляшку пива, або ж днями сидіти за комп’ютерними іграми.
Тож, будьте сміливіші. Проганяйте лінь ракеткою, звертайтеся. Із радістю поділюся досвідом.