24 июня — 40 дней, как ушла из жизни дорогая, любимая доченька, жена, мама — Светлана Владимировна ГЕРАСИМЧУК

Ты нас покинула, родная, настал разлуки скорбный час. Но всё, по-прежнему живая, ты в нашем сердце, среди нас. Тебя уж нет, и мы не верим, в душе у нас — ты навсегда, и боль свою от той потери не залечить нам никогда. Догорит прощальная свеча, и глаза наполнятся слезами, трудно жить на свете без тебя и поверить в то, что ты не с нами.

Мама, муж, доченьки Катя, Даша

30 червня — 40 днів, як немає з нами люблячої дружини, матері, бабусі — Галини Іванівни КОВАЛЬЧУК

Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі… Рідненька, як всім нам не вистачає тебе, твоєї усмішки, мудрої поради, твого тепла. Ти кожну мить про нас дбала, навчала жити і любити. Ти кожному допомагала, як сонечко, обігрівала… Пробач, рідненька, що не вберегли. Любимо тебе, і в пам’яті нашій — завжди ти жива. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі чоловік, дочки, зяті, онуки

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи...

27 червня — 40 днів, як пішов з життя Василь Олексійович ЛЕНЬ

Ні серце, ні розум не можуть змиритися, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся, не пожартуєш. Не минає жодної хвилини, години, дня, щоб ми тебе не згадували, не виглядали… Залишилися тільки сльози і печаль. Спи спокійно, наш рідний. Царство Небесне твоїй добрій душі.

Всі рідні

1 липня минає рік, як пішов з життя дорогий наш Сергій Леонідович МАЛИНОВСЬКИЙ

На душі — біль, печаль і сум. Та пам’ять про тебе ніколи не згасне у наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Сумуюча сестра з сім’єю

1 липня минає рік, як немає з нами дорогого чоловіка, лагідного батька, брата, внука, племінника, зятя — Сергія Леонідовича МАЛИНОВСЬКОГО

Серце плаче і болить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Прости, що не змогли тебе спасти, прости, що не змогли тобі допомогти. Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тато, таточко рідненький, навіки покинув ти нас, дорогенький. Без тебе, любий, сумно й важко і серце плаче кожен день. Помолимось за тебе, рідний, і свічка тихо спалахне. Спи, рідненький, спочивай і забудь тривогу. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

З глибоким сумом дружина, дочки, сестра з сім’єю, бабуся та всі рідні

28 червня — 40 днів світлої пам’яті коханого чоловіка, доброго батька, люблячого дідуся, прадідуся — Юрія Степановича САМОХВАЛОВА

Вічна пам’ять тобі, рідненький наш. Щирий уклін до землі за твою турботу, батьківську любов, поради. Без тебе сумно і важко — не забудемо, поки будемо жити.

Дружина, дочка, зять, онучки, правнук, рідні

29 червня минає 10 років світлої пам’яті дорогого татуся, люблячого дідуся, прекрасної людини — Петра Костянтиновича ПЕШКА

Як швидко пливе час... Пішов від нас ти так раптово й дуже рано. Ніхто не знав, не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Нехай Господь дарує Царство Небесне і Вічну Пам’ять, а свята земля береже Твій сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і щирою молитвою.

Сумуючі сини, дочка, онуки та всі рідні

1 липня минає 10 років світлої пам’яті дорогого братика, лагідного татка, люблячого дядька та прекрасної людини — Володимира Анатолійовича КАРПОВИЧА

Минають роки, а біль непоправної втрати не стихає в наших серцях. Немає на світі таких слів, щоб передати наше горе. Ти був дуже добрим, люблячим батьком, турботливою, чуйною людиною. На життєвому шляху ти зробив багато прекрасних справ. Як нам не вистачає щирої турботи, надійного плеча, мудрої поради, рідного погляду, твоїх дотепних жартів. Дякуємо, що ти був у нас. Нехай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічну пам’ять. Вічний спокій твоїй світлій душі. Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Вічно сумуючі сестра з сім’єю, брат з сім’єю, діти, внучка та всі рідні

19 червня — 6 років світлої пам’яті Сергія Петровича ОСТАПЧУКА

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Сумуючі сестри Галина і Катерина, їхні діти

1 липня — рік, як пішла у вічність дорога матуся, бабуся, свекруха — Валентина Фомівна МАЛЯРЕНКО

Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі. Тебе немає і більше вже не буде. Любимо тебе, і в пам’яті нашій — завжди ти жива. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Сини, онуки, невістки

28 червня минає рік, як пішла з життя люба наша мама, найкраща бабуся — Ольга Тимофіївна КУЛЯВЕЦЬ

Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі… Рідненька, як всім нам не вистачає Вас, Вашої усмішки, мудрої поради, Вашого тепла. Ви кожну мить про нас дбали, навчали жити і любити. Ви кожному допомагали, як сонечко обігрівали… Пробачте, рідненька, що не вберегли. Любимо Вас, і в пам’яті нашій Ви завжди живі. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі.

Вічно сумуючі діти, внуки, невістки, зяті

30 червня минає 30 років світлої пам’яті Миколи Олександровича КАНАРСЬКОГО

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне та вічний спокій твоїй душі.

Дочка з сім’єю, син з сім’єю, внуки, правнуки та всі рідні

1 липня минає рік, як пішов з життя люблячий чоловік — Микола Васильович КРИВОРУКА

Тяжка хвороба забрала тебе від нас. Ти хотів жити, але ми були безсилі тобі допомогти — від цього важко на душі. Опустіла домівка без доброго, працьовитого чоловіка. Не стало людини, яку Бог наділив золотими руками, добрим серцем, щедрою, чуйною душею. Вже ніколи не зустрінеш, не допоможеш, не порадиш. Тебе ми будем пам’ятати, ти був найкращим у світі чоловіком. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Сім’я Самченків

Завжди з нами...

26 червня минає 40 днів, як перестало битися любляче і щире серце рідненького Георгія Семеновича ПЕТРЕНКА

28.05.1938-18.05.2015 р.р.

Пройшли роки, як ви пішли у той далекий, незнаний світ. Та нам завжди не вистачає Ваших мудрих порад, любові. Царство Небесне світлій душі і вічна пам’ять. Усі, хто знав Георгія Семеновича, пом’яніть разом із нами у цей сумний для нас день.

У вічній скорботі всі рідні

27 червня минає 40 днів, як пішла у вічність рідна, дорога нам матуся, бабуся, прабабуся — Єва Іванівна ДМИТРУК із села Тернівки

Світла пам’ять про Вас — завжди у наших серцях. Хай Бог дарує Царство Небесне і вічний спокій Вашій душі.

Сумуючі діти, внуки, правнуки