Думки на папері
Вікторія Прохорчук, випускниця Новоград-Волинської СШ №4, мріє стати журналістом. Відтоді, як у 12 років написала свій перший вірш «Осінній ранок», прагне, як сама каже, залишати свої думки на папері.
БАБУСЯ
Хоч і хвороба у моєї бабусі,
Та вона все одно щохвилини в русі.
Зранку й до ночі — на кухні бабуся,
В неї охоче готувати я вчуся.
У тебе — все найсмачніше, рідненька,
Ще з пелюшок ти у мене, як ненька.
Я дуже вдячна тобі за моє виховання,
За ласкаве, ніжне і щире доглядання.
За те, що вклала в мене свою душу,
Я тобі зізнатися мушу.
Я зізнатися не боюся —
Найкраща ти за всіх бабуся!
Найрідніша, наймиліша ти з усіх,
Найдзвінкіший у тебе сміх.
А, пам’ятаєш, як я його копіювала?
Сміялася гучно і широко рота відкривала.
Щирий навіть сміх у тебе.
Тут і спостерігати не треба.
Твій погляд несе тепло,
А душа випромінює добро.
Ти, наче сонечко, що гріє,
І єдина людина, що мене розуміє.
Я люблю щирі розмови з тобою,
Ділюся радощами і, навіть, журбою.
А ти завжди мені щось підскажеш
І мудро все покажеш і розкажеш.
Пам’ятай, бабусю рідна,
Дуже ти мені потрібна!
Живи ти ще довго на світі оцім,
На радість онукам і дітям своїм.
МАМА
Мама — це слово ще немовлям
Я із колиски вже промовляла.
Бо все з мами починається в житті,
Ще з маленького зародку в животі.
Я не знаю навіть, як віддячити тобі
Найперше за те, що подарувала ти життя мені.
За те, що дев’ять місяців мене під серцем своїм носила,
І при пологах страшний біль перетерпіла.
А ще я дякую тобі за недоспані ночі,
За теплі, рідні і розумні очі.
Як я хворіла, ти за мене молилася,
Бо від переживання серденько ніжно билося.
Дякую тобі за хороше виховання,
І пробач мені за усі витівки і за переживання.
Знай, що я дійсно ціную твоє турбування,
Мамо моя рідна і єдина,
Я для тебе була і залишаюся — дитина.
Дуже швидко сплинув час.
Я ж, наче вчора, йшла в перший клас.
А тепер ти готуєш мені стежку в майбутнє,
Але надто швидко проходить життя,
Не встигнемо навіть і оком моргнуть,
Як найкращі безтурботні роки промайнуть.
Мамочко найкраща, дорогенька,
Я люблю тебе, моя рідненька.
Найкраща в світі ти моя матуся,
Я — твоя донька, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я й за твоє життя.
БАБУСЯ
Хоч і хвороба у моєї бабусі,
Та вона все одно щохвилини в русі.
Зранку й до ночі — на кухні бабуся,
В неї охоче готувати я вчуся.
У тебе — все найсмачніше, рідненька,
Ще з пелюшок ти у мене, як ненька.
Я дуже вдячна тобі за моє виховання,
За ласкаве, ніжне і щире доглядання.
За те, що вклала в мене свою душу,
Я тобі зізнатися мушу.
Я зізнатися не боюся —
Найкраща ти за всіх бабуся!
Найрідніша, наймиліша ти з усіх,
Найдзвінкіший у тебе сміх.
А, пам’ятаєш, як я його копіювала?
Сміялася гучно і широко рота відкривала.
Щирий навіть сміх у тебе.
Тут і спостерігати не треба.
Твій погляд несе тепло,
А душа випромінює добро.
Ти, наче сонечко, що гріє,
І єдина людина, що мене розуміє.
Я люблю щирі розмови з тобою,
Ділюся радощами і, навіть, журбою.
А ти завжди мені щось підскажеш
І мудро все покажеш і розкажеш.
Пам’ятай, бабусю рідна,
Дуже ти мені потрібна!
Живи ти ще довго на світі оцім,
На радість онукам і дітям своїм.
МАМА
Мама — це слово ще немовлям
Я із колиски вже промовляла.
Бо все з мами починається в житті,
Ще з маленького зародку в животі.
Я не знаю навіть, як віддячити тобі
Найперше за те, що подарувала ти життя мені.
За те, що дев’ять місяців мене під серцем своїм носила,
І при пологах страшний біль перетерпіла.
А ще я дякую тобі за недоспані ночі,
За теплі, рідні і розумні очі.
Як я хворіла, ти за мене молилася,
Бо від переживання серденько ніжно билося.
Дякую тобі за хороше виховання,
І пробач мені за усі витівки і за переживання.
Знай, що я дійсно ціную твоє турбування,
Мамо моя рідна і єдина,
Я для тебе була і залишаюся — дитина.
Дуже швидко сплинув час.
Я ж, наче вчора, йшла в перший клас.
А тепер ти готуєш мені стежку в майбутнє,
Але надто швидко проходить життя,
Не встигнемо навіть і оком моргнуть,
Як найкращі безтурботні роки промайнуть.
Мамочко найкраща, дорогенька,
Я люблю тебе, моя рідненька.
Найкраща в світі ти моя матуся,
Я — твоя донька, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я й за твоє життя.
Коментарі відсутні