Чи можна вважати виступ заступника міського голови С.Ю.Колотова на сесії міської ради, публікацію в газеті «Звягель» та оприлюднену на офіційному сайті міської ради інформацію офіційним початком громадських обговорень щодо перейменування вулиць міста? Звісно — ні! Це — лише заява про наміри.
Обов’язкова опублікована на офіційному сайті Новоград-Волинської міської ради інформація щодо перейменування вулиць міста не може вважатися підставою для проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння імен (псевдонімів) фізичних осіб, відповідно до «Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», затвердженого постановою КМУ №989-2012 (далі — Порядок), та Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» №1865-VI-2012 (далі — Закон). Зокрема:
1. Не вказана підстава для проведення громадських обговорень. Себто, не вказане рішення (розпорядження міського голови про проведення громадських обговорень), згідно з п.5 Порядку. Вочевидь, його просто немає.
2. Не відповідає вимогам п.1 ст.4 Порядку, оскільки не містить відомостей, передбачених даним пунктом, у першу чергу, відсутнє обгрунтування щодо наданих пропозицій.
Так, наприклад, міській громаді, мабуть, цікаво було б подивитись обгрунтування перейменування існуючих вулиць Сагайдачного і Драгоманова з присвоєнням імен деяких неоднозначних або маловідомих осіб, їх причетність до історії міста або відповідність їх пп.3 п.1 ст.3 Закону.
3. Пропозиції виносяться з грубим порушенням вимог ст.5 Закону і, зокрема, п.2 цієї статті. Протокольне рішення топонімічної комісії та ще й без обгрунтування, не зареєстроване, як пропозиція, відповідно до вимог чинного законодавства, не може бути винесено на громадське обговорення. У даному випадку воно може бути розглянуто лише, згідно з п.8 Порядку після початку громадських обговорень.
Вочевидь, Положення про топонімічну комісію щодо присвоєння імен фізичних осіб не приведено до вимог чинного законодавства.
Себто, щоб не втомлювати читачів сухою юридичною мовою, що ми маємо? Маємо відсутність відповідного розпорядження міського голови, відсутність інформаційного повідомлення встановленого змісту, винесення на громадське обговорення замість отриманих, згідно з Законом обгрунтованих пропозицій, протокольного рішення топонімічної комісії без обгрунтування і повноважень. Чинне законодавство відпочиває.
Що обговорювати і на якій підставі? Хоча проводити обговорення треба, інакше голова ОДА прийме рішення за міську громаду, за нас із вами. Чи це ми допустимо?
Звісно, автор поділяє думку багатьох мешканців міста про невчасність перейменувань. У нашому місті навіть більшовики під час війни, голодомору вулиць не перейменували, дехто погано знає історію. Але прийнятий імперативний закон, тож мусимо виконувати, щоб за нас і без нас його не виконали інші.
Але треба і міській громаді дати відчути, що її думка має значення і буде врахована. Досвід останнього перейменування показав ігнорування думки громади. Рішення було прийнято в силу «політичної доцільності», себто, в першу чергу, заради самопіару. Тут і владі, і політсилам, і ЗМІ треба попрацювати і забезпечити легітимність, прозорість і публічність обговорення. А поки чекаємо розпорядження міського голови (хоча б «заднім числом»), інформаційного повідомлення, легітимних і обгрунтованих пропозицій від них.