29 серпня минає 40 днів, як пішов з життя дорогий наш Олег Анатолійович ОЛІЙНИК із села Мала Цвіля

Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідненький.

Сумуючі дружина, діти, онучка, невістка, мама

Як швидко плине час…

31 серпня — рік світлої пам’яті Михайла Івановича ПІДРУЧНОГО

Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Нехай сьогодні всі, хто знав тебе, ще раз згадають. Царство тобі Небесне і вічний спокій.

Дружина з сім’єю

28 серпня — 3 роки світлої пам’яті прекрасної людини — Володимира Терентійовича САВЧУКА

Ні час, ні ліки не втамують біль втрати. Ти — незабутній. Вічний спокій, земля лебединим пухом твоїй прекрасній душі.

Сумуючі дружина, вся рідня

30 серпня — 9 днів світлої пам’яті Наталії Миколаївни МАРЧУК

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки, діти й чоловік. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, діти, внук, зять, рідні

1 вересня минає рік, як раптово пішов у вічність Степан Петрович ХОПТЮК

Наш біль не виміряти і у сльозах не пролити. Ми тебе, як живого, будемо вічно любити. Царство тобі Небесне і вічний спокій.

У довічній скорботі дружина, діти, внуки, рідні

26 серпня — рік, як немає з нами Олександра Петровича ЗІНЧУКА

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне. Вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, син, внуки, правнуки

31 серпня — 40 днів, як немає з нами Леоніда Івановича КРУКА

15.11.1952-23.07.2015 р.р.

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити, лишився біль, печаль одна. Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Нехай свята земля береже твій вічний сон, а Господь дарує Царство Небесне твоїй душі.

З глибоким сумом всі рідні

27 серпня минув рік, як пішла з життя наша люба матуся, бабуся — Раїса Миколаївна КРАВЧЕНКО

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, у світі, серед безлічі облич, вже не зустрінеш посмішки твоєї. Із серця капає сльоза, палає біль, кричить душа. Якби могла ти довго жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати — була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне тобі, рідненька, та вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі дочки, внуки, зяті

29.08.2015 р. минає 2 роки, як пішов з життя дорогий чоловік, батько, дідусь — Володимир Михайлович ВАНЧЕНКО

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла Твого серця і душі вистачало для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Плачуть за Тобою всі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Вічного Тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі дружина, діти, внуки

1 вересня минає 1 рік, як перестало битися серце дорогої нам людини — Валерія Вікторовича ЮРЧЕНКА, який загинув у зоні АТО

Як швидко плине час... Вже цілий рік минув, як ти пішов від нас. Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Бо ти пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе Добрим людям — доля нелегка. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка. Земля тобі хай буде пухом і Вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудемо, назавжди ти в наших серцях.

Сумуючі дружина, батьки та колеги ТзОВ «Рубін»

29 серпня — 40 днів з дня смерті Сергія Івановича ЛАВРЕНЮКА

Життя без тебе — не життя.

Кожен день — з думкою про тебе. Як нам тебе не вистачає…

Рідні

1 вересня — 18 років, як немає з нами дорогої та люблячої людини — Ірини Петрівни БЛИНДЮК

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Вічно сумуючі мама, сестра з сім’єю