У народі часто говорять: «Перш, ніж хочеш щось зруйнувати, — побудуй». Дійсно, часто без сумніву можемо зруйнувати якусь річ, вирвати квіти, але навіть не задумуємося, скільки зусиль доклала людина, щоб створити це.
У Новограді-Волинському вкотре проводиться конкурс «Моє квітуче місто», метою якого є заквітчувати наше місто, щоб воно було яскравішим та гарнішим. Газета «Звягель» вже декілька років розповідає на своїх шпальтах про учасників конкурсу. Кожного разу щиро дивуємося винахідливості та фантазії звичайних людей, які кожного року удосконалюють свої квітники та подвір’я. Та вперше нам довелося побачити, як деградував чудовий куточок біля багатоповерхівки на Толубка, 16, який ще п’ять років тому був взірцем для жителів усього міста.
Мешканка будинку та ініціатор майданчика Ірина Ковальова, разом з ініціативними сусідами, створили біля свого будинку оригінальний, квітучий куточок. Гуртом збирали кошти, щоб облаштувати клумби та подвір’я. І це їм вдавалося до певного моменту — поки не увірвався терпець від недбалості людей, які все руйнують. Тоді й руки опустилися…
Тут, на дитячому майданчику, були створені пальми, жирафа, піраміда, дерев’яна машина для забав дітей. Сьогодні від машини залишилися лише шини, пальм немає, бо хтось із хлопчаків постійно випробовував на них прийоми карате. У жирафи, жаліються мешканці, повсякчас відривають вуха та виколупують очі. Зруйнували величезні ромашки з пластикових пляшок та клумби у старих черевиках. Не побачити сьогодні і чудові клумби, засаджені різноманітними квітами, які постійно виривали.
Усе це — результат недбалості жителів «Болгарбуду», які байдуже ставляться до людської праці, і не пояснюють дітям, що такого робити не можна. А це ж для всіх у цьому будинку, на стінах при вході у під’їзд намалювали яскравих казкових та мультяшних героїв, навіть на смітнику зберігся «Губка Боб», але вже не такий яскравий.
Зовсім нещодавно біля цієї ж багатоповерхівки з’явилися альпійська гірка та вітряк — власне, ми й приїхали, аби розповісти читачам про це ноу-хау мешканців. Але і тут біда… Квіти та рослини, посаджені на гірці, постійно висмикують з корінням та ламають. На зауваження перехожі відповідають: «Обгородіться колючим дротом, тоді й не будемо лізти».
Але чи не зрозуміло, що така краса створювалася, щоб підняти настрій та змінити сірий вигляд двору. І справа не у колючому дроті — тут мова йде про наше виховання. Ще коли розпочиналося облаштування подвір’я, мешканці будинку дозволили і дітлахам брати у цьому участь. Саме тому вони, цінуючи працю, берегли майданчик. Але гралися тут також діти, котрих, на жаль, батьки не вчили поважати чужу працю…
Понад п’ять років тому жителі «Болгарбуду» святкували відкриття ексклюзивного на усе місто майданчика. Тоді вони раділи, що про їх спільну роботу щодня нагадуватимуть жирафи під пальмами, незалежно від пори року і часу доби. Небагато часу пройшло відтоді, але люди зуміли казкову Африку перетворити на сіру пустелю.
Хочеться вірити, що це лише одиничний випадок. Бо якщо одні створюватимуть красу, а інші — руйнуватимуть, то невдовзі доведеться проводити інший конкурс — «Моє занедбане зруйноване місто»…