Микола Петрович, як і раніше, активний і завзятий у своїх думках, планах. Пригадалося, як журналісти, коли він був на посаді мера, ледве за ним встигали: то він спилює старе гілля з дерев під час суботника, то біжить у спортивному костюмі в перших рядах на «Пробігу заради життя», то, засукавши рукава, лопатою розкопує колектор під час аварії… Таких історій в арсеналі журналістів вистачає про кожного, з ким доводиться працювати, але мер Боровець завжди був у центрі важливих подій, і, готуючись нині до виборів, своїми зустрічами та виступами нагадав про це. А багато в чому, стверджує він, переосмислив свою роботу.
— Миколо Петровичу, територіальна виборча комісія зареєструвала вас кандидатом на посаду міського голови. Від якої політичної партії ви висуваєтеся?
— Хочу зазначити, що я є безпартійним. На вибори йду шляхом самовисування, а точніше — від громадськості міста і представників демократичних сил, які підтримали мою кандидатуру на зборах 22 вересня у Палаці культури. Давно дотримуюсь позиції, що міський голова не повинен бути уособленням однієї політичної партії чи, тим гірше, якоїсь олігархічної кланової групи. Він має бути міським головою усієї громади і об’єднувати навколо себе прогресивні демократичні сили.
Бо, на жаль, маємо випадки того, що, якщо хтось когось приводить до влади, то ця влада потім на нього й працює. Це не означає, що міський голова повинен бути аполітичним. Навпаки, він має бути активним учасником усіх процесів, згуртовувати громаду, створювати умови для народовладдя і спиратися на політичні сили, які теж цього прагнуть. Цей підхід я декларував у попередній період моєї роботи — започаткував громадські слухання, «круглі столи», «гарячі телефонні лінії» та публічний звіт міського голови, щоквартальні прес-конференції. Для максимальної поінформованності городян були створені міське радіо, телебачення, впровадили ефірне радіо. При цьому влада завжди реагувала дієвістю на критичні матеріали у ЗМІ. Ми не ображалися на критику.
Так, можливо, не все вдалося, але переконаний — ніхто не скаже, що, будучи мером, я від когось ховався. Навпаки, завжди намагався бути присутнім на усіх заходах, був доступний для прийому громадян, бо громадська думка завжди була і є для мене важливою. Навіть зараз, готуючись до виборів і складаючи виборчу програму, я радився з людьми. Зустрівся з представниками закладів освіти, медицини, культури, спорту, директорами підприємств, підприємцями, активами політичних партій і громадських організацій. Радився, чи варто мені балотуватися на посаду міського голови, слухав критичні зауваження, оцінював помилки попередньої роботи, з’ясовував стан справ і проблем у галузях.
Наприклад, зустрічаючись із завідувачами відділень лікарні, ми обговорили стан справ у міськрайТМО. Є багато недоліків у організації надання медичних послуг, як наслідок — багато критики на адресу медиків. Проте не можна ганьбити всіх, бо є багато лікарів-професіоналів, які добре працюють. Так, систему надання медичних послуг слід кардинально змінювати. Але, поки усі чекають реформ, як вийти з ситуації на місцевому рівні? Коли слухаєш медиків, то складається враження, що вони виправдовуються. Влада, коментуючи цю ситуацію, ніби хоче їх вигородити. А люди теж не завжди є об’єктивними з конкретними фактами зловживань.
Тому ми з медиками дійшли висновку, що важливим компонентом у вирішенні проблем може стати народний контроль, який дослідить ту чи іншу проблему, дасть їй об’єктивну оцінку. Безумовно, не обійтися без збільшення фінансування на обладнання, медикаментозне забезпечення та харчування у лікарні. Це — більше на часі, аніж будувати і фарбувати стіни у лікарні.
— Попри те, що ви добре знаєте міське господарство, у вашій програмі значні повноваження відведено активній частині громади. Зокрема, громадським радам. Чому саме?
— Направду, міське господарство дуже різноманітне, не усе одразу можна збагнути. Переконаний, що громадські ради — це принцип народовладдя, який має стати запорукою вирішення проблем у різних галузях. Наприклад, таких конфліктних питань, як міські перевезення, проблеми у медицині, тарифи на воду тощо.
Зауважте, громадські ради не повинні бути формальними! Вони й зараз існують, але будуть дієвими та авторитетними тоді, коли стануть активними в усіх процесах. Власне, від самих людей залежить, наскільки їх позиція здатна вплинути на те чи інше питання. Розуміння цієї значимості треба прищепити городянам і активно цим користуватися.
— Ви справді маєте намір започаткувати звіти для усіх відповідальних посадовців у місті?
— Так, це підвищить ефек­тивність управління громадою. Чому тільки міський голова публічно звітує перед громадою? Чому не звітують депутати міської ради, прокурор, начальник міліції, начальник фіскальної служби, головний лікар? Пам’ятаючи про необхідність зві­тувати, по-іншому органі­зовуватиметься робота на відповідальних посадах.
— Ви два скликання працювали міським головою. Потім обіймали відповідальні посади в обласному центрі, де отримали орден «За заслуги перед Житомиром». Що зараз спонукає вас балотуватися?
— Перш за все, хочу подякувати громаді міста за довіру, яку люди мені висловили двічі. З розумінням поставився до того, що у 2010-му не став мером — це вибір громади, і я його поважаю. З часом зрозумів, що це було корисно та необхідно для мене. Зі сторони побачив помилки і недоліки у роботі. Вивів навіть формулу: мені завжди хотілося втілити занадто багато креативних ідей та проектів, через що не усе вдалося завершити. Замало довіряв підлеглим, не завжди був стриманим в оцінках, діях. Це — школа, з якої я взяв урок. Мені не раз казали, що зі мною складно домовитися. Бо коли є несправедливість, то я з нею ніколи не погоджусь. Мабуть, з цієї причини і ворогів собі багато нажив. Так, я мав можливість працювати у Житомирі. Це місто — набагато більше і проблеми там — масштабніші, тож я мав можливість порівнювати стан справ у цих містах та удосконалювався у вирішенні багатьох задач.
Балотуватися мене спонукає вболівання за місто і городян. Слід боротися за їх гідність, за право обирати. Це — не високі слова, адже ще до виборів нам нав’язують думку, ніби вже відомо, хто буде мером, і яка політична сила сформує міську раду. Це — один з елементів технологій. Чому стало традицією, що з Києва нам нав’язують кандидатуру міського голови? Так, частина громади, еліти, «лягає» під сильнішого, щоб не програти. Але, впевнений, що цій традиції городяни не дадуть підстав вкоренитися. Тому моїм кредо на цих виборах стали слова: «Боже, дай мудрості нашій громаді знайти правду, волю її вибрати, і силу добитися».
— З якими цілями і програмою ви йдете на вибори-2015?
— До цього поставився з огляду на вагомий досвід роботи та отриманих уроків. Провів багато зустрічей у колективах, вислухав пропозиції від городян. Можу з впевненістю сказати, що моя передвиборна програма — це колективна праця спеціалістів різних галузей. Засади програми обговорювалися і доповнювалися на зборах.
Йду на вибори з глибоким переконанням, що це необхідно робити. Можливо, навіть не для мене це важливо. Розумію, як важко буде новому меру у нестабільній політичній ситуації, в умовах, коли прийдуть нові платіжки за газ, тепло, електроенергію — дуже невдячний період наступає. І вже не буде тих грошей, які падали на цю владу «згори», й вони казали, що не встигали їх використовувати. Але є те, з чим треба боротися — з нав’язуванням нашому місту кандидатур «зверху». Треба утверджувати принципи доступного рівного вибору. Я не засуджую нікого з кандидатів, але переконаний, що потрібне збудження суспільної думки.
Основний принцип моєї роботи — народовладдя. Працювати з громадою і для громади. Хочу запевнити активних городян, представників партій та організацій, котрі не будуть представлені у міській раді, що вони не залишаться поза увагою. Буде створено громадську раду представників політичних партій, що працюватиме паралельно до міської ради, братиме участь в усіх обговореннях та впливати на рішення.
Зустрічаючись із промисловцями і бізнесовцями, я зрозумів, що важливо не заважати працювати. Тому на часі — створення громадського об’єднання, яке сприятиме захисту прав вільного ведення бізнесу, захищатиме від надмірних перевірок і корупційних зловживань.
Важливим питанням є тарифна політика. Слід повернутися до тарифу на перевезення та об’єктивно у ньому розібратися. Тариф на воду слід зменшити на величину погашеного бюджетом кредиту. Взагалі кредит вивести із зобов’язань Водоканалу.
Багато пропозицій надійшло щодо очищення Случі і підвищення рівня води. У влади нині є проект будівництва дамби у районі пивзаводу. Зауважу, що цей пункт був у моїй передвиборній програмі ще у 2010-му. Минуло 5 років, і ситуація погіршилася, але актуальність моїх пропозицій підтвердилася.
Дуже важливим питанням є соціальний захист учасників АТО, сімей загиблих, поранених. У рамках цього питання — відновлення роботи військового шпиталю та обов’язкове сприяння влади в усуненні бюрократизму для учасників АТО та їх родин. Люди, які вибороли свої права на війні, не повинні боротися за них ще й вдома, оббиваючи пороги.
— Обговорення вашої програми зібрало переповнений зал — отже, людей турбують усі ці питання?
— Так, і я буду продовжувати ці зустрічі, тому запрошую городян до співпраці! З повним текстом моєї виборчої програми можна ознайомитися на сторінках газет та на моїй сторінці у «Фейсбуці».