Щойно новоград-волинці дізнались, що Віктор Леонідович Весельський прийняв це таке важливе для себе і для всіх нас рішення, та й уже його зареєстровано кандидатом на посаду Новоград-Волинського міського голови, як звідусіль посипались запитання від небайдужих мешканців. Кандидат обрав для початку три найважливіших із них, на його думку, і сьогодні представляємо вам, шановні читачі, його відповіді на них.
— Чим Ви керуватиметеся під час виборної кампанії на місцевих виборах?
— Я дотримуюсь думки, що міський голова має бути незалежним від політичних течій — місцева влада повинна займатися міським господарством, а не політиканством. Можу одразу сказати, за кого я не проголосував би у жодному разі — за тих, хто буде відкрито й нахабно займатися підкупом виборців: роздавати горезвісну гречку або конверти. Тому уважно стежитиму за ходом кампанії у нашому рідному місті. Адже кожну витрачену на вибори гривню ці, так звані, «політики» планують відбити у десятикратному розмірі — за рахунок тих же виборців.
Однак один депутат — у полі не воїн. Потрібно, щоб у місцеву владу прийшли люди справи, управлінці, господарники, які вже мають досвід спільної роботи у місті. Тому просто за гарну телекартинку не голосуйте, а лише за тих, хто дійсно показав, що може не тільки гарно говорити, а й робити щось конкретне для людей.
Виборцям необхідно розібратися, хто є хто, хто може принести реальну користь людям, у кого більше можливостей допомогти людям, полегшити їм життя, нехай хоча б у дрібницях, але — життєво важливих. Тим паче, багато хто уже цим давно займається.
До того ж, мені подобається ідея децентралізації, яку підтримує партія БПП. Адже місцеве самоврядування у нас сьогодні досить слабке, на місцях не вистачає повноважень. Тому нам потрібно обирати господарників, які знаються на проблемах міста.
Я не люблю порожніх балачок, політиків-критиканів, які словами підмінюють справи. Я збираю у своїх лавах ефективних, ініціативних керівників, у котрих є реальні програми дій. Адже лише словами місто не побудуєш. Тож багато чого залежить від того, хто керує містом. Якщо біля керма буде стояти міцний господарник, котрий сприйматиме місто як свою сім’ю, — увагою і турботою будуть оточені всі!
— Куди, насамперед, на Вашу думку, мають бути спрямовані кошти, як частина надходжень від податків, які Уряд, як додаткові заходи, направить обласним центрам та містам обласного підпорядкування?
— Є два найголовніших напрями. Перший — збільшення зарплат у бюджетній сфері. Передусім, вчителям і медичним працівникам. Щоб бюджетники отримали надбавки до зарплат у сумі від 500 до 1000 гривень. Другий — реалізація інфраструктурних проектів та оновлення господарства міста. Це — гроші, які потрібно спрямовувати на встановлення лічильників тепла в будинках, збільшення енергоефективності будівель, ремонт доріг, освітлення вулиць, утеплення шкіл та дитсадків і багато іншого.
Переконаний, що зароблені кошти мають залишатися на місцях: погодьтеся, професіонал, обраний людьми, краще за будь-якого чиновника в Києві знає, що саме потрібно зробити разом із громадою міста, що — важливо і терміново, а що — може почекати.
Домогтися, аби влада рахувалася з інтересами людей, можна тільки спільними зусиллями. І ми свого доб’ємося, спираючись на лідерів громадської думки, місцевих керівників, на тих, кого люди знають, і кому довіряють.
— Що прийде на зміну «медицині митарств»?
— Цього року Україна відзначила своєрідний ювілей — десять років минуло відтоді, як чиновники пообіцяли співгромадянам розпочати масштабне реформування системи охорони здоров’я. І ось уже десятиліття українцям повторюють одні й ті ж тези про те, що «гроші повинні йти за пацієнтом, а не за ліжко-місцем». Про те, що захворювання простіше попереджувати, виявляти на ранній стадії і займатися їхньою профілактикою, і про те, що стимулом до такого підходу має стати запровадження медичного страхування…
Начебто, все правильно, і посперечатися складно — але ось той факт, що за десять останніх років в Україні змінилося одинадцять міністрів охорони здоров’я, вже говорить багато про що. Щонайменше — про відсутність самого розуміння суті реформ. Але ж весь цей час вітчизняна медицина не стояла на місці. Гірше того — стрімко деградувала, добита недореформами і напівзмінами. Користуватися послугами державної медицини часто стає фінансово неможливо.
Те, що простим закриттям, нібито, зайвих лікарень і збільшенням кабінетів сімейних лікарів проблему не вирішити, потроху стає зрозуміло і на урядовому рівні. Принаймні, на 2015 рік, уперше в новітній українській історії, в Держбюджеті закладено медичну субвенцію місцевим бюджетам у розмірі 44,4 млрд. грн.
Децентралізаційна реформа зрушила з місця — і нарешті зажевріла надія на те, що місцеві громади, на плечі яких і лягало основне навантаження з утримання галузі охорони здоров’я, отримають необхідні ресурси для роботи.
Утім самому факту отримання коштів органами місцевого самоврядування радіти рано. По-перше, тому, що зазначена сума становить усього 40% від потреб медичної галузі. По-друге, тому, що нікуди не подівся колишній принцип розподілу коштів: левова частина всіх витрат йде на сплату комунальних витрат і виплату зарплати медпрацівникам. Мізерні залишки — на медикаменти та харчування хворих.
Загалом на охорону здоров’я одного жителя залишається не більше 750 гривень на рік. І давно вже не шокують випадки, коли на харчування хворого зі свого мізерного бюджету медустанова може виділити, наприклад, 7 або 10 грн. на добу. Тож питання ще і в раціональному використанні коштів.
Тому секрет успішної медичної реформи — у професіоналізмі, досвідченості та прозорості місцевої влади. Адже наступного року збільшиться і її ресурсна база, і ступінь відповідальності перед громадою. Тож можна сказати, що свій внесок у розвиток Новоград-Волинської медицини може зробити кожен із нас, ухваливши правильне й виважене рішення на виборах в органи місцевого самоврядування, які відбудуться 25 жовтня 2015 року.
На завершення хочу додати, щоб не забували: невід’ємне право громадянина демократичної держави — вільно обирати владу. А невід’ємний обов’язок демократичної держави — забезпечити своїм громадянам можливість реалізувати це право.

---

ШАНОВНІ ДРУЗІ!
Згідно з постановою №15 Новоград-Волинської міської виборчої комісії від 25 вересня 2015 року, о 16 год. 30 хв., мене зареєстровано кандидатом на посаду Новоград-Волинського міського голови від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» на місцевих виборах, що відбудуться 25 жовтня 2015 року. Я — безпартійний. У газеті «Лесин край» №44 (10571) від 30 жовтня 2014 року я подякував усім жителям міста Новограда-Волинського, хто мав мужність, за тих обставин, проголосувати за мене.
8 тисяч 395 голосів (36,94%) за мене, від сумарної кількості голосів виборців «ЗА» — з 22 тисяч 724 мешканців міста, дозволили мені зайняти перше місце серед 11 кандидатів з виборів народних депутатів України по місту Новограду-Волинському у виборчому окрузі №65. Під час зустрічей з виборцями мене просили повернутися у місто Новоград-Волинський Житомирської області. Я написав у засобах масової інформації: «До зустрічі!».
Я прийняв рішення — я повертаюся!!! Обіцяю працювати разом з вами, працювати напружено, щодня і результативно, мої шановні виборці! Для цього і прошу вашої підтримки та довіри. Всіх небайдужих за долю Новограда-Волинського запрошую до співпраці.