www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика
Украина онлайн


Баба Яга-костяна нога

02 Квітня 2021 | Оприлюднив: | 12 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...
(Стара казка на новий лад)

Коли від агента дільничному лейтенанту Пильненькому надійшов сигнал про чергові витівки Баби Яги, той одразу з перевіркою почухрав до Дрімучого лісу.
Та Баба Яга ще здалеку запримітила дільничного. Вона шпарко вскочила в поточену шашелем ступу і мотнула до резиденції Кощія Безсмертного. А жив той високо в горах. І дороги до нього не було.
— Ну що ж, — у вус осміхнувся Пильненький. — Вічно не літатимеш. До свого теремка на курячих ногах таки повернешся.
Баба Яга повернулася додому пізно ввечері. Нагодувала свого чорного кота Баюна, протопила в печі і лягла спати.
А вранці, коли з-за старезних дубів викотилося сонце, Баба Яга, підперши гостро-довгувате підборіддя шкарубкою долонею, дивилася з вікна на галявину. Слухала веселий спів птахів, що повернулися з вирію. Поряд, на підвіконні, сидів Баюн.
Раптом кіт нашорошився. Протяжно нявкнув.
До теремка на коні під’їжджав Іван-дурак. З луком за спиною.
— Чолом тобі, Баба Яга!
— Чолом, чолом! — непривітно відказала Баба Яга і спитала: — Чого вештаєшся Іване-дураку?
— На нічліг пустиш?
— А ти і справді, Іване, дурень. Стара я вже для цього…
— Мені б ніч переспати. У баньці попаритися. Повечеряти добре.
— Іване! Чалапай далі на своїй шкапі, поки я добра!
— Зла ти.
— Шуруй, шуруй, зайдо!
Іван-дурак і «почалапав» далі.
Тут на літаючій тарілці інопланетяни прилетіли. За самогоном. Баба Яга їм дала вогненної водиці. За срібло-злато.
Гуманоїди біля свого корабля і «накрили стіл».
А за якийсь час Баюн знову сердито нявкнув.
— Кого там ще чорти несуть? О! Дільничний! Цур тобі і пек тобі! ? Гей! Корчі-страшила! — гукнула Баба Яга до лісу. — Ану помніть кісточки тому чесному законнику! А то внадився!
І заворушилися на узліссі величезні, почорнілі від негоди дубові корчі-страшила. І посунули на лейтенанта Пильненького.
Але той був не з лякливих. Вийняв з кобури чудернацьку зброю і почав стріляти в чудовиськ.
Ті й спалахнули, мов солома, і швидко згоріли.
Баба Яга тільки зло й подумала: «Бач, яку круту зброю має, харцизяка!»
Дільничний, ніби нічого не трапилося, чемненько привітався:
— Здраствуйте, бабусю!
— Яка я тобі баба? — огризнулася та. — Я — Баба Яга! Кістяна нога! І рука в мене дерев’яна! Треба знати!
— Здрастуйте, Бабо Яго!
— Здоров був, молодець! І чого тебе до мене, кгм, прийшло?
— Сигнал на вас надійшов.
— Який ще в біса сигнал?!
— Самогоноварінням займаєтеся.
— Сорока на хвості принесла?
— Може, й сорока.
— Брехуха вона несусвітня! Весь Дрімучий ліс знає!
— А он двоє інопланетян біля свого апарата співають, аж гай шумить! Чи не ви їх напоїли?
— Та вони самі вже піддаті прилетіли.
— Я вас уже раз попереджав. Ви знову взялися за своє?
— А як мені жить? Пенсії я не отримую.
— Працювати треба було. І пенсія була б.
— Молодий ти та зелений, молодець. Усе життя — у труді.
— Та бачу вже в якому труді. Он бачу і комп’ютер нічогенький маєш!
— Та зависаю в чаті. Тролю трохи.
— Ну, дурити людей і вводити їх у сум’яття це — ваша професія!
— Та що ти, молодець! Я — добра Баба Яга.
— Хто б говорив… А, втім, повернемося до вашого незаконного ремесла.
— Ех… — замислено мовила Баба Яга. І прозаїчно додала: — Самогон — це ж поезія! У лукомор’я дуб зелений…
— Ти мені, бабко, баки не забивай!
— Баба Яга я! І не ший мені діло! Ех, може, трусонути стариною! Молодець, може, лишишся на ніч, га?
— Знаю я ваші ночі. Не одного туриста на лопаті в піч саджала.
— І ти, бачу, дурень. Хоч і при…
— Що?!
— Іван-дурак заїжджав…
— По самогон?
— На нічліг просився. То я його відшила. Дурень він і є дурень. А ти — розумний. Хитрий. То лишишся на ніч?
— Коротше так, Баба Яга! Варитимеш свою отруту…
— Нормальне пальне.
— А чого тоді Кощій Безсмертний не п’є вашого пійла?
— Та він непитущий!
— Нічого, я ще до нього доберуся! Сигнали і на нього маю.
— Молодець, не криши на Кощія Безсмертного батон.
— Словом так. Якщо ще на вас надійде сигнал, то…
— А для мене закони неписані!
— Як так не писані?
— Бо я живу в Дрімучому лісі! Далеко від цивілізації! І закони…
— Закон — для всіх один! — вигукнув Пильненький. — І покараємо!
— Ой, молодець. Молодо-зелено.
— Я вас попередив.
Але Баба Яга знову не послухалася. Варила і далі свою варенуху.
І якогось дня дільничний Пильненький застав Бабу Ягу за її «роботою». І викликав Пильненький підкріплення. Конфіскували самогонний апарат. А також самогон. Та Бабу Ягу до відповідальності притягти не встигли. Вона залягла на дно. У Кощія Безсмертного. Поки що…

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,