М.Г.УСЕНКО: «Пугалом» не був і не буду — порядність у стосунках для мене є пріоритетом»

23 роки поспіль (а саме стільки незабаром відзначатиме газета «Звягель») я намагався перед кожними виборами аналізувати хід передвиборних перегонів, висловлював своє бачення ситуації, робив прогнози, більшість яких справджувались.
У цій статті я хочу поділитись із читачами своїми спостереженнями не тільки як виборець, а й як безпосередній учасник виборної кампанії і кандидат на найвищу посаду в місті — міського голову. За 20 днів у мене відбулося 84 зустрічі з виборцями в трудових колективах і за місцем проживання, надійшли сотні листів і запитань. Прочитавши в Інтернеті «море» повідомлень про роботу міської влади і про себе особисто, я ще раз переконався, що моє рішення йти на вибори було абсолютно правильним.
По-перше, при спілкуванні з людьми віч-на-віч вдавалося розвіювати десятки пліток і домислів, спростовувати відверту брехню окремих новоявлених лідерів, які на дешевому популізмі хочуть заробити дивіденди. По-друге, на кожній зустрічі я намагався з цифрами на руках показати, хто послідовно, з року в рік, а не від виборів до виборів, допомагає місту, конкретним людям, підприємствам і підприємцям. По-третє, розповідаючи про вирішені в місті питання, про реальний стан бюджету і міського господарства і вислухавши численні пропозиції, ми з командою внесли суттєві зміни у свою програму, яка буде основою для плану соціально-економічного розвитку міста на найближчі роки.
Узагальнюючи наявну у мене інформацію, та маючи певний журналістський досвід, дозволю собі зробити декілька висновків напередодні 25 жовтня.
Вибори депутатів міської ради в цьому році проходять за абсолютно новою партійною системою, вона є найскладнішою з усіх, що існували в Україні, і дуже непростою для розуміння. Думаю, нас чекає немало «сюрпризів»: кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі, але не отримати мандат і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту набере менше 5%. Більше того, депутатами на окремих округах можуть стати кандидати, які зайняли друге, третє або й нижчі місця.
У нашому місті у всіх бюлетенях буде 11 партій, розміщених відповідно до жеребкування. Для того, щоб виборцям було легше зорієнтуватися, наведу приклад по своєму округу №33 (вул.Соборності, 13, голосування — в медичному коледжі).
Як видно з бюлетеня, Закон про вибори виписаний так, що нас змусили голосувати, в першу чергу, за партію, і кількість відданих за ту чи іншу партію голосів свідчитиме про ставлення людей до їхньої загальнодержавної політики. Тому я, як громадянин, маю право висловити своє власне ставлення до зареєстрованих на міських виборах партій, можливо, це допоможе комусь зробити правильний вибір.
Президентська партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», спираючись на своїх лідерів у нашому місті — Олега Ващенка, Романа Седлецького, Олександра Махновецького, які, в свою чергу, утворюють «кістяк» команди Весельського Віктора Леонідовича, потужно йде на вибори під ще незабутим гаслом «Жити по-новому». Ще в цій команді — низка керівників-перебіжчиків, які завжди, змінюючи партійну прописку, «тримали ніс за вітром». Ми, звичайно, підтримуємо президентське гасло, адже старт його передвиборній кампанії був даний 11 квітня минулого року саме на площі Лесі Українки, і точно знаємо, хто «живе по-новому», але пам’ятаємо й обіцянки, дані новоград-волинцям:
— «АТО не буде і не може тривати 2-3 місяці, вона має і буде тривати години»;
— «Ми забезпечимо армію — це буде першим пріоритетом. Солдат, котрий воює, отримуватиме 1000 гривень у день, його життя і здоров’я буде застраховане на один мільйон гривень. Запишіть — це буде 26 травня!»;
— «Одразу після обрання я продам увесь свій бізнес»;
— «Ми повернемо курс (гривні), як мінімум, до економічно обгрунтованого. Курс не має бути вище десяти»;
— «Я — людина, яка вміє і звик не брехати. Це означає — жити по-новому, перестати брехати, перестати давати обіцянки, які на сьогодні ніхто не збирається виконувати».
Схожа передвиборна риторика місцевого лідера БПП В.Л.Весельського інколи нагадує слова з відомого вірша Некрасова «Забытая деревня»: «Вот приедет барин — барин нас рассудит». Мабуть, це у нас у крові: от приїде добрий пан — ахне, сплесне в долоні: Боже, як же ви тут жили всі 17 років, поки мене не було? Що за ціни в аптеках? Скрізь — одні хабарники, бур’янами позаростали. Розжалувати! Посадити! Я повертаюся!».
Що, буде результат ? Читайте попередній абзац...
А взагалі, ми дякуємо пану Весельському за допомогу людям у лікуванні. Думаю, що він і надалі зможе це робити, працюючи в Києві. У нього — висока посада, і поки він її тримається, — його любитимуть і слухатимуть. Хоча, звичайно, хотілося би вже побачити і якісь реальні дії щодо медичної реформи в усій Україні.
Активну діяльність у місті розпочала Радикальна Партія Олега Ляшка. Я ніколи не був прихильником будь-яких «радикалів», хоча, насправді, радикалізм Ляшка — це більшою мірою балаган і бутафорія, проте, наш «український Жириновський» разом зі «Свободою» Тягнибока, почавши з «ганьби» російській мові та закликів «Юлі волю», будь-якою ціною, великою мірою спровокували ту біду, яка прийшла в Україну.
Що стосується місцевих радикалів. Місяць тому палка любов до Ляшка об’єднала частину керівників наших ОСББ. Піднявши свій авторитет за рахунок субвенції з державного бюджету, яка надходила в місто три роки поспіль, дякуючи Литвину В.М., і дала нам змогу реально відремонтувати майже 60 багатоквартирних будинків, направивши туди понад 5 млн. грн., захотілось, як в одному відомому творі «…не то Конституцию поменять, не то севрюжины с хреном...». Насправді, причина банальна — корпоративний інтерес. Незважаючи на минулі заслуги, у наступному році всі голови правлінь ОСББ пройдуть через звітно-виборні збори, і не кулуарні, коли збирають по 10-20 чоловік, а шляхом опитування всіх мешканців будинків.
«Опозиційний блок» веде в міську раду Журбенко Олег Іванович. Переважно там — всі колишні прихильники Партії регіонів. Засудивши свого колишнього лідера Януковича, екс-регіонали намагаються повернути собі владу не тільки через свою офіційну ширму у вигляді, так званого, «Опозиційного блоку», але, і йдучи у списках партії БПП-«Солідарність», закон цього не забороняє.
Змогла назбирати 34 прихильники на всі округи місцева «Батьківщина». Рейтинги, звичайно, вже не ті, дякуючи митарствам Тимошенко. Вона, начебто, в «коаліції», а риторика — дай Бог, кожному опозиціонеру. Особливо Вона переймається тарифами. А як же вони будуть знижені, коли Вона, будучи Прем’єром, підписала з Росією договір на поставку протягом десяти років найдорожчого в Україну газу. Воістину «место сидения определяет точку зрения».
Серед інших партій більш-менш активно працювала в місті «Самопоміч», в її рядах — чимало молодих амбітних людей. Як громадське патріотичне об’єднання «Самопоміч» була створена керівниками каменедробильного заводу, чиї заслуги перед містом відомі. Патріотизм міського голови Львова Андрія Садового та членів його команди, які з перших днів активно підтримали Євромайдан, м’яко кажучи, мало кореспондується з патріотизмом місцевого керівництва заводу, який делегує своїх співвласників у міську раду. Нехай пояснять, чому в той час, коли Україна вимагає від всього світу введення торгового ембарго з Росією, коли наші хлопці гинуть на війні, тисячі вагонів щебеню щомісячно з Новограда постачалось на стратегічні об’єкти в Москву.
Частина інших партій, представлених у виборчому бюлетені, практично розпочали свою діяльність у місті перед виборами, і, на мою думку, що після виборів навряд чи ми їх почуємо.
Для чого я про це пишу? Я просто обгрунтовую свій вибір. Я хочу, щоб наші виборці ще раз подумали, за кого віддати свій голос. Голосуючи за ту чи іншу партію, маємо реально оцінити:
— що її київський лідер зробив для України або для нашого міста, і чи можемо ми після виборів розраховувати на його допомогу;
— що конкретно пропонує для вашої вулиці, будинку, округу місцевий кандидат, чи має він, крім загальних обіцянок, якісь реалізовані в місті справи, з якою командою він буде працювати.
Я переконаний, що найбільш оптимальний для міста, перевірений часом і реальними справами, вибір — Народна Партія. Її лідер — Литвин Володимир Михайлович — може багатьом не подобатись, але він — єдиний, хто послідовно, з року в рік, а не від виборів до виборів, допомагає місту і району, конкретним людям, підприємствам і підприємцям. Під час помаранчевого Майдану, коли в Києві стояли намети з сотнями тисяч людей, і достатньо було іскри, щоб спалахнула громадянська війна, саме Литвин, будучи Головою Верховної Ради, зумів примирити непримиренних і фактично зірвав кремлівські плани. Чого, на жаль, не вдалося Турчинову і всім «яструбам», які подальшою мілітаризацією і зубожінням країни надіються на те, що буде «Крим наш».
Розумію всю відповідальність, яка покладається на мене у випадку обрання міським головою. Я знаю цю роботу, знаю першочергові проблеми, йду не один, а з потужною командою відомих у місті людей. Маю підтримку і розраховую на допомогу Володимира Михайловича Литвина. З кожним кандидатом у депутати ми відпрацювали конкретні дії по будинках, вулицях і мікрорайонах. Тому я відповідаю також і за взяті зобов’язання кожним членом моєї команди.
Що стосується найбільш актуальних питань, поставлених виборцями в ході зустрічей.
Чи буде знижена ціна на воду?
Вона може бути знижена лише у випадку, коли Уряд сплачуватиме кредит Світового банку за рахунок державних коштів. Така надія у нас є.
19 жовтня ми отримали офіційне повідомлення за підписом заступника міністра з питань європейської інтеграції Р.С.Чуприненка щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», яким передбачено перерахування місцевим бюджетам субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах водоканалам. Держава винна нашому Водоканалу, станом на 1 жовтня 2015 року, 20979400 грн. Якщо цей закон виконають, то буде можливість скоригувати тариф до 16 грн.
Чи будуть зняті з роботи окремі керівники?
Всі керівники управлінь і відділів міської ради, керівники комунальних підприємств та бюджетних установ пройдуть перепризначення за результатами конкурсного відбору із залученням широкої громадськості та фахівців у кожній сфері. Це стосується і лікарні, й установ освіти, культури, спорту. Я не змінився, і «пугалом» для керівників усіх рівнів і всіх форм власності, у т.ч. приватних підприємців, ніколи не був і не буду. Порядність у стосунках — для мене завжди була пріоритетом.
Третій бюлетень, який чекає на виборців, — це бюлетень із виборів депутатів до Житомирської обласної ради. Його форма — така ж, як і до міської ради, тільки партій у ньому буде не 11, а 16 чи 17.
Для мене дуже важливо, щоб були підтримані представники моєї команди від НАРОДНОЇ ПАРТІЇ в обласній раді. У нас по місту буде 3 округи: 62, 63, 64. Тобто, на кожному окрузі буде під №10 — НАРОДНА ПАРТІЯ і один із наших кандидатів:
Литвин Петро Михайлович — генерал-лейтенант;
Ружицький Дмитро Аркадійович — заступник міського голови;
Солодовник Олена Володимирівна — директор медичного коледжу.
Шановні виборці, зичу Вам всім здоров’я, миру і злагоди — нашому рідному місту!
З повагою Микола УСЕНКО