www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика


Бережіть нерви

28 Травня 2021 | Оприлюднив: | 19 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Один мудрець якось сказав, що немає нічого нового під сонцем.
Я б з цим не погодився. Кожного дня стільки всього нового бачиш!.. Під сонцем. Навіть і в похмуру погоду.
Чимчикую з роботи. Тільки ступив на перехід, як з-за повороту вилітає таксі. У молодого водія страшна гримаса на обличчі. Щось там зле кричить і крутить пальцем біля скроні. На мою адресу.
Такого дива я ще не бачив. Йшов на зелене світло. А ось таксист їхав на червоне. Але мене облаяв. Псих якийсь.
Зупинка. Чекаю на автобус.
Розмову ведуть двоє чоловіків.
Худорлявий гарячкувато розповідає співбесіднику свою історію:
— Купив дружині стілець. Вона на його сіла і впала.
Товстуватий співчутливо питає:
— Розламався стілець?
— Атож!
— Отак тепер роблять. Дружина не забилася?
— Та трохи. Я — у розпачі. А внук регоче. То я йому — по шиї!
— Правильно! І що?
— Наступного дня пішов до магазину і влаштував там скандал!
— Ну?
— Поміняли стілець. Приніс додому. Дружина сіла на нього і знову впала.
— Треба ж таке! І що?
— Я — знову у відчаї.
— А внук?
— Що внук? Знову по шиї отримав. Я за ті уламки — і знову до магазину. Як хряпнув ними об підлогу... Хотів голови їм там усім повідривати!
— І що?
— Якийсь амбал викинув мене з магазину і порадив купити залізний стілець. Або завести нову дружину.
— Н-дааа… На самих нервах ходимо. Довели народ до ручки.
Підійшов автобус.
У салоні — чергова картина. Також для мене досі не бачена. Одна бабуся була без маски. Хтось їй зауважив:
— Надіньте маску! Епідемія.
— Ви перебуваєте в групі ризику.
— У чому, у чому?
— У групі ризику! Можете розносити заразу!
Бабка як рявкне:
— Та ти сама зараза!
Якийсь добродій протягнув бабці маску.
— Якщо у вас нема, то одягніть оцю.
Стара і тут відпарирувала:
— Знаєш, куди її собі натягни?..
Куди саме — я вже не почув. Вийшов на своїй зупинці.
А тут — нова картина.
Розпинався якийсь чолов’яга:
— Люди! Влаштуймо їм бойкот! Відключайтеся від газу! Повикидайте ті труби к бісовій матері! І нехай оті гади вдавляться своїм газом!
Якась бабка:
— А чим же топити?
— Дровами!
— І вони тепер недешево.
— То пердіть у хаті — і тепліше, і дешевше! Або загартовуйтеся! І щоб вони повиздихали!
Знервований народ. І чого здається? Он весна яка красна! Сонечко гріє. Листя зеленіє. Сади квітнуть. Соловейки он у вербах витьохкують. Радіти треба. Чого нерви собі псувати? Їх берегти треба.
А ось я і вдома. Зазирнув до поштового ящика. Щось там є. Квитанції. На газ… На електрику…
Що-о-о-о? Скільки-скільки? Щоб вам, гаспиди… Щоб вам… А ти чого там витьохкуєш? Нічого, затьохкаєш, коли одного разу і тобі «платіжки» принесуть!

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,