www.zvyagel.com.ua









free counters Яндекс.Метрика


Дурило

11 Червня 2021 | Оприлюднив: | 18 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Другорядна дорога, здавалося, була тиха. Ні людей, ні машин. Аж раптом позаду велосипедиста заревів двигун якогось авто. Ще мить — і стара іномарка зачепила педаль велосипеда.
Від поштовху велосипедист дивом не врізавсь у стовпчик сітчастої огорожі.
Ще якась хвиля і з іномарки вилетів розгніваний опецькуватий водій із биткою в руках.
— Ти що, козел, витворяєш, га? — заволав той.
Велосипедист ще не відійшов від шоку. Ошелешено кліпав повіками, дивлячись на лисого молодика.
— Язик проковтнув чи що? — усе більше розпалювався опецькуватий.
Велосипедист розгублено роззирнувся. Неподалік, за парканом, він помітив голову худорлявої бабусі, окутану білою хусткою. Стара мовчки спостерігала за ексцесом на дорозі.
Лисий не вгавав:
— Ти, стариган, німий чи говорящий?
— Та ніби «говорящий», — нарешті чоловік років п’ятдесяти озвався на дошкульне запитання власника битки, якою той погрозливо розмахував перед собою.
— Це — нормально? — ошкірився молодик. І зі злобою продовжив: — Так ось, старий ідіот! Ти мене підрізав!
— Не зовсім я ще старий, — з осмішкою відказав велосипедист. — А хто кого підрізав, — тут ще розібратися треба.
— «Розібратися»? — рявкнув лисий і підскочив до своєї автівки. — Бачиш полоси? Ти мені дверку пошкрябав! Тут ремонту — на тисячу баксів!
— Що-о? — здивовано округлив очі велосипедист. — Та твоя тачка стільки не вартує.
— Скільки вона «вартує» — я знаю! Це — не ціна твоєї лайби! Коротше, дідуган. Ти мене підрізав. Плати.
— Звичайно, — вдався до кпинів велосипедист. — Це я тебе обганяв і, як дурило, «підрізав». Еге ж?
— Ти тут не зубоскаль! А за «дурило» — відповіси! Я зараз своїм пацанам звякну — і тебе на фарш перемелють!
І лисий справді хвацько видобув із кишені джинсів мобільний телефон і почав набирати якийсь номер.
Велосипедист посміливішав і собі дістав із сумки мобільника. При цьому багатозначно зауважив:
— І я також зараз викличу своїх хлопців. І таку статтю тобі зліпимо, що радий не будеш.
Власник іномарки на якусь хвилю завмер. По часі спитав:
— А ти хто, стариг… Мент чи що?
— А це побачиш. У мене он і свідки є.
Молодика від цих слів аж пересмикнуло:
— Які свідки?
— А он, — велосипедист кивнув у бік голови, що й досі стирчала над вицвілим дощатником. — Вона все бачила.
— Дурня. Стара карга нічого не бачила!
Голова «старої карги» аж підскочила над парканом.
— Ах ти недоносок! — прошипіла бабка. — Я все бачила! Роз’їздилися тут! Людей збивають на дорозі! У мене зять — у поліції! Років десять пришиє! А ти як думаєш?
Лисий зі злості підстрибнув. Ускочив у салон іномарки і рвонув у найближчий провулок.
— Дякую, бабусю! — розчулено подякував велосипедист.
— Та чого там, — усміхнулася та двома зубами в роті. — Дурило воно і є дурило. Та ми — терті калачі, хи-хи!
Велосипедист поїхав. Зиркнувши в провулок, де зникла іномарка, подумав: «А навіщо я ляпнув про статтю? Ніби я… Хм…».

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,