Були собі на світі чотири сонячні зайчики — Жовтий, Червоний, Білий і Синій. Жили вони для того, аби створювати красу, і радували жителів свого світу.
Як же вони це робили? Справа в тому, що місто, де жили ці зайці, було сірим. Тому кожного ранку кольорові герої виходили на чотири пагорби великої гори, що стояла перед містом. Вони чекали, поки сонце відіб’є на місто кольорові промені, які розфарбують його вулиці. І жителям міста від цього ставало тепліше і веселіше на душі. Так відбувалося вже багато років.
Поки сонечко відбивало кольорові промені, зайці стояли непорушно і мріяли. А мріяли вони, аби жителі міста могли бачити життя різнокольоровим.
Одного разу один із зайців, який стояв на найвищому пагорбі, не втримався і впав. Інші — поспішили йому на допомогу. Коли усі четверо підвелися на найвищий пагорб, сонечко осяяло їх разом, і над містом замерехтіли різнокольорові промені, створюючи десятки яскравих сонячних зайчиків.
І тоді наші герої зрозуміли, що тільки разом можна створити щось дійсно грандіозне, що одному — не під силу. З того часу вони всі разом стояли на найвищому пагорбі, тримаючись за руки, і радували веселковими кольорами жителів свого міста.