31 липня минає 11 років, як відійшла у вічність найрідніша для нас людина — Людмила Мартинівна ЛЯСОЦЬКА

Ми найдорожче схоронили, віддали матінці-землі. Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг. Такої милої, як ти, нам вже ніколи не знайти. Пробач, що не змогли тебе ми врятувати, сто тисяч раз пробач, пробач, пробач. Ти в нашій пам’яті живеш, неначе пісня солов’їна, ніколи з серця не підеш, бо ти для нас одна-єдина. Світла пам’ять і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дочка, зять, діти, онуки, правнуки, брат та сестра.

29 липня минув рік, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, турботливий дідусь та добра і справедлива людина — Віктор Захарович КОЗЕРЕНКО

Ти вже далеко, вже тебе нема, як боляче усе це розуміти.

Але, повір, у наших серцях ти будеш вічно жити.

З глибоким сумом дружина, донька Ірина, син Ігор, його дружина Світлана, онуки Артем, Денис

30 липня минає 9 днів, як пішов у вічність турботливий та люблячий татусь, дідусь, прадідусь та прапрадідусь — Анатолій Дмитрович ВІЛЯВЧУК

Дідусю, ти був найкращим у світі. У світлих спогадах ти завжди з нами, ми дуже сумуватимемо без тебе. Ти був для нас опорою та порадником, працьовитою, справедливою та чуйною людиною. Хай земля тобі буде пухом. Вічна пам’ять тобі та Царство Небесне.

У скорботі діти, онуки, правнуки, праправнук та всі рідні

У променях небесного світла нехай твоя душа не знає перешкод Віра Дмитрівна КОНОНЕНКО

29.01.1958-30.07.2020 р.

Хай тихо скотиться сльоза за те, що ти колись була, за руки невтомні, тепло душі і ніжне серце.

Сумуємо, любимо, дякуємо за все.

Діти, онуки, сестри, племінники, рідні, подруги

29 липня минуло 3 роки, як пішов з життя Олександр Олександрович КАЛЬЧЕНКО

У розквіті віку твого молодого

навіки закрилися очі твої.

Залишили смуток, біль серця і сльози.

А в пам’яті нашій ти вічно живий.

Вічно сумуючі дружина, діти, теща

2 серпня минає 1 рік, як немає з нами Руслана Олексійовича ЛОБАЩУКА з Гірок

Минають дні тяжкої скорботи й печалі, як Тебе немає з нами, як відлетів Ти в далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим сином. Весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Спасибі тобі, рідненький, за турботу, життєву муд-рість. Пам’ять про Тебе — завжди з нами. Вічного Тобі життя в Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Вічно сумуючі всі рідні

1 августа — год, как ушла от нас Надежда Цезаревна ВОЙТКОВА

Не зовите, не ждите напрасно.

Я была, я жила, но угасла...

Я светила Вам тысячи лет,

а теперь в небесах. Меня нет.

Я была, я жила — и довольно!

С этим миром расстаться не больно!

В сотнях жадных, влюбленных очей

Я оставила отблеск лучей!

Вы меня не зовите — я к вам не приду.

Вы ко мне не спешите — я вас всех подожду.

Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.

Дочь, внуки, правнуки

МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ ВШАНУВАЛА ПАМ’ЯТЬ ТОВАРИША

18 липня на Центральному кладовищі відбувся мітинг ветеранів за участю міського голови М.П.Боровця з нагоди відкриття та встановлення пам’ятника на могилі генерал-майора В.О. Матвєєва, який пішов із життя на 93-му році. Ветерани вшанували пам’ять генерала, чудового товариша, учасника бойових дій, колегу по службі і громадській діяльності, донедавна заступника командувача 8 армії з озброєння та висловили співчуття рідним і близьким.

К.М.МАЛОВ, В.О.ПАРФЬОНОВ, Д.М.КОЛОМІЄЦЬ, С.О.КАРПОВИЧ, В.І.ЄГОРОВ та інші