ІСТОРІЯ ОДНОГО ЖИТТЯ

Марійка народилася холодної пори, в лютому. Здавалося, дівчинка з’явилась на світ для самих страждань, які почалися з перших днів її життя — невиліковна хвороба Дауна, олігофренія в стані імбецильності.
Ця маленька дівчинка потребує неабиякої уваги, особливого догляду. Та, на жаль, доля Марійці уготувала інший шлях. Батько помер незадовго після її народження, а рідна мати перетворилася неначе на мачуху, для якої спиртні напої стали ріднішими за доньку.
Жили в однокімнатній квартирі. Марійка спала на брудній підлозі, серед зіпсованих наїдків і немитого посуду. Коли вона просиналась і просила їсти, то замість повноцінного сніданку мати «годувала» дитину горілкою.
Сусіди не раз бачили Марійку п’яною недалеко від дому. Лише за останні шість місяців дівчинка потрапляла до реанімаційного відділення з алкогольним отруєнням. Дівчинку рятували і повертали горе-матері. Відповідні інстанції попереджали її за відповідальність. Та все марно, мати пила далі і вихованням дитини не займалася.
Разом з тим, Конституцією України, статтею 27, кожній людині гарантовано невід’ємне право на життя. Обов’язком же держави — захищати життя людини.
Згідно з сімейним кодексом України, батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки також зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Зрештою, поважати своє чадо. А ще вимогами цього кодексу (ст.170) визначено, що суд може прийняти рішення про відібрання дитини від батьків, або від одного з них, у тому разі, якщо залишення дитини в них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У виняткових випадках, коли дитині є загроза для її життя, рішення про відібрання дитини можуть прийняти органи опіки і піклування або міжрайонний прокурор.
Отож, скільки б тій мотузочці не витися, але кінець все одно знайдеться, як і сталося в нашій історії. Так, за рішенням вищеназваних інстанцій, до Новоград-Волинського міськрайсуду була направлена позовна заява про негайне відібрання Марійки від її матері, яка не заслуговує на горде звання — мама!
Напевно, окрім суворого рішення суду, на таку матір чекає ще не одне покарання, передусім — Господа нашого.
В.ЛІВІНА, помічник Новоград-Волинського міжрайпрокурора, юрист другого класу