ПОМИНАНИЯ 50/2008

ПОМИНАНИЯ 50/2008



































14 декабря – 40 дней светлой памяти Петра Александровича ШУЛЯКОВСКОГО


Опустела без тебя земля, нам теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустым без тебя наш дом, потому, что больше не живешь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.


Родные, близкие



Виктор Александрович РОМАНОВ 14 лет трагической смерти в г.Ужгород


Самым дорогим в моей жизни — сын мой был! От рук убийц погиб, так мало он прожил. Оставил память о себе, как в муках, тихо, мужественно с жизни уходил. А мне, чтоб столько лет без него прожить, — так много нужно сил! За своих 36 лет — никого мой сын не огорчил. Мир праху твоєму, сынок.


Мама



10 грудня минає 40 днів, як обірвалося життя нашого найдорожчого синочка Віктора Борисовича ПЕТРУКА


Здається, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі… Нехай серце з цим змириться, що в очі ти вже не подивишся. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай там буде тобі на небі, щоб любов наша тебе гріла, щоб пам’ять на землі зоріла. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідної нам дитини і просимо всіх, хто знав і пам’ятає нашого синочка Вітю, згадайте його в цей день і пом’яніть добрим словом та щедрою молитвою. Царство тобі небесне і спокій душі твоїй.


Мама, тато



6 декабря перестало биться сердце дорогой мамы, бабушки Любови Николаевны ШПЕНЕВОЙ


В большой печали муж, внучка Люба, Ангелина, сын Геннадий, невестка Наташа, сестра Галя и все близкие друзья. Кто знал ее, — помяните добрым словом.



10 декабря проходит 40 дней, как трагически оборвалась жизнь дорогого любимого сыночка Дениса


Ты ушел, улыбаясь, ты ушел, не прощаясь, ты ушел навсегда… Ты ушел внезапно и так рано, опечалив больно нам сердца, Ты был счастьем, а стал раной, болью острой без меры и конца. Скорбим и помним каждую минуту, не в силах время эту боль унять. Как страшно сына потерять… Сыночек родной, Царство тебе небесное, земля пусть пухом будет для тебя.


Вечно скорбящие мама, братик, бабушка, дядя, все родные



11 грудня минає рік, як пішов з життя Микола Єгорович ВАСИЛЕВИЧ


Перестало битися твоє любляче серце. Твої мудрі поради і щоденна підтримка були для нас життєвим світочем і дороговказом. Ти любив життя, людей, поспішав робити добро, любив говорити правду. Немає тих слів, що допомогли б оплакати нестерпний біль втрати. Немає слів, щоб загасити тугу за тобою. Дякуємо за те, що ти був у нашому житті, що дав нам життя, за все, що зробив для нас. Хто знав, поважав, любив і пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі дружина, донька з внучками, син з невісткою, сваха



17 грудня минає рік, як трагічно обірвалось життя дорогої нам людини Ігоря Дмитровича ЛЕГЕНЗОВА


Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Хай земля береже твій вічний сон. Нехай всі, хто тебе знав, — згадають та пом’януть добрим словом. Царство тобі небесне і вічна пам’ять.


Сумуючі мати, брати, діти, зяті та невістки



11 грудня минає 10 років з дня смерті чоловіка, батька, дідуся Івана Івановича ГАНУЩАКА


Нехай Бог дарує Царство небесне і вічний спокій твоїй душі. Спочивай з миром.


Пам’ятаємо, рідні