Багато сьогодні говориться про необхідність інтеграції України в європейську спільноту. Для одних — це нагальна вимога часу, для інших — данина моді. Але у Новоград-Волинській міській гімназії імені Лесі Українки європейська інтеграція є одним із шляхів поліпшення на практиці навчально-виховного процесу і вагомим засобом сприяння престижу навчального закладу. Свідченням цього є тривалий обмін між учнями та вчителями української гімназії та гімназії м. Візентайд, що в Нижній Франконії (Баварія).
Слід сказати, що Новоград-Волинська гімназія є єдиним навчальним середнім закладом Житомирської області, де проект міжшкільного учнівського обміну з німецькими гімназистами здійснюється стабільно впродовж десяти років. До того ж, німецька гімназія є єдиним навчальним закладом у Баварії, де вказаний проект здійснюється для українських і німецьких школярів частково за рахунок уряду цієї федеральної землі, а частково за рахунок федеральної служби обміну DAAD між учнями, студентами і викладачами. Започаткували цей обмін з українського боку — вчитель німецької мови, депутат обласної ради В.В.Вітренко, а з німецького — директор гімназії у Візентайді Карл-Юрген Попп, заступник директора Вольф-Дітер Гуч та голова німецького краєзнавчого товариства «Волинь» Ніколаус Арндт, який народився свого часу в м.Рівне.
Ось і цієї осені група старшокласників української гімназії у кількості 15 чоловік, під керівництвом вчителів німецької мови В.В.Вітренка та Н.І. Шульгіної, два тижня перебувала у Нижній Франконії. Участь у подорожі брали обдаровані учні, переможці, призери і учасники олімпіад з німецької мови та конкурсу-захисту творчих учнівських робіт у рамках МАН. Необхідно відмітити, що для багатьох учасників подорожі, зокрема з родин із невеликими статками, такий безкоштовний обмін є чи не єдиною можливістю побувати в Німеччині, ознайомитися із її визначними місцями, побутом простих німців і взяти участь у навчальному процесі безпосередньо в німецькій гімназії. Під час перебування української делегації реалізовувалося два заплановані проекти: «Шкільна система і школи в Німеччині та Україні» та «Інтенсивне вивчення німецької мови, знайомство з пам’ятками історії і культури ФРН, побутом, традиціями і звичаями німців».
Поряд із відвідуванням навчальних занять, роботою над проектами і проживанням у сім’ях, українські учні спільно із їхніми німецькими однолітками побували в містах Вюрцбург, Нюрнберг і Мюнхен, познайомилися з експозиціями ряду відомих музеїв, оглянули виноробне підприємство в селищі Кастелль, побували у деяких школах, взяли участь у вечорах розваг. Українські гімназисти також підготували власними силами невеликий концерт, який вони показали під час прощального вечора. Були також проведені соціологічні дослідження в межах прийнятої у квітні 2007 року на сесії обласної ради Програми «Молодь Житомирщини». Перебування української делегації висвітлювалося у тамтешніх засобах масової інформації.
Як же оцінюють своє перебування в Німеччині учасники подорожі?
Ольга Падун, переможниця обласної олімпіади 2008 року серед учнів 10-х класів, другий раз у Німеччині як учасниця міжшкільного обміну.
— Загалом поїздка була вражаючою та цікавою, що дало нам змогу покращити свої знання з німецької мови. Найбільше з проведених трьох екскурсій мені сподобалася екскурсія до Вюрцбурга, де ми мали достатньо часу, аби поруч із запланованими музеями оглянути самостійно місто. Я мешкала у сім’ї Фрідман у Візентайді. Ставлення до мене з боку членів цієї сім’ї було приязним. Ми часто спілкувалися про життя в Україні та Німеччині, історію обох країн. Порівняно із минулим роком ми мали більше часу на спільні вечірки та розваги з нашими німецькими друзями.
Оксана Слободянюк, призер обласної олімпіади 2008 року серед учнів 10-х класів, другий раз в Німеччині.
— Я мешкала в м.Фольках за 17 км. від Візентайда у сім’ї Шваб. Тому кожного разу до школи приїжджала автобусом, що ходить точно за розкладом. Сім’я була дуже гостинною, умови проживання були комфортними, харчуванням також задоволена. Члени сім’ї постійно зі мною спілкувалися німецькою мовою, брали участь у наших екскурсіях. Проте в минулому році таких екскурсій було більше, і вони були цікавіші.
Тетяна Кравчук, учасниця міської олімпіади серед 10-х класів 2008 року, другий раз в Німеччині.
— Я мешкала у сім’ї Тобіаса Мюллера у Візентайді і вдячна родині за гостинність. Дещо незвичною є німецька кухня: багато гострих страв, соусів, майже не вживають супів. Мені сподобалася найбільше екскурсія до Мюнхена, де я оглянула відоме зібрання картин у Старій Пінакотеці. Сподобався осінній бал і вечірки, що їх організовує німецька молодь. Загалом подорож справила позитивне враження, і я з нетерпінням чекаю наших німецьких друзів наступного року в Україні.
Олександра Орлова, учасниця міської олімпіади 2008 року серед 10-х класів.
— Я мешкала у невеликому селищі Вахенрот, за 40 км, від Візентайда, у родині Віхманів. Усі діти з цієї сім’ї навчаються в гімназії, а тому повинні уже о 7 годині бути на автобусній зупинці. Умови проживання, на мою думку, були добрими. Перший тиждень перебування був не вельми вдалий, оскільки всі у сім’ї дуже зайняті, а тому батьки не мали змоги готувати великі обіди. Тут здебільшого обходяться бутербродами, що для мене незвично. Також я спочатку соромилася, оскільки ще недостатньо мала знання для ведення розмови з німецькими школярами і членами родини. Із часом це пройшло. Я брала участь у вечірках-зустрічах, куди мене возили на автомобілі Олександр Віхман або ж його старша сестра Аннетта. Втім, час, проведений у Німеччині, я оцінюю добре. Мені сподобалася сама гімназія у Візентайді, її оснащеність. Вчителі і учні налаштовані на уроки, навіть на перервах діти часто повторюють завдання, самостійно працюють у бібліотеці. Добре було, що я кожного дня мала змогу спілкуватися по Інтернету зі своїми українськими друзями і знайомими. А ще те, як ми активно працювали разом із німецькими однолітками над нашими щоденниками-звітами.
Альона Харченко, призерка обласної олімпіади 2008 року серед учнів 9-х класів.
— Ця подорож, без сумніву, була для мене корисною. І не тільки через те, що я суттєво покращила свої знання з німецької мови чи дізналася більше про культуру, історію і побут звичайних німців. Я із задоволенням відвідувала уроки в німецькій гімназії, знайшла в Німеччині нових друзів. Сучасна людина повинна знати не менше двох іноземних мов, а тому й надалі я планую вивчати серйозно німецьку мову.
Ганна Удовенко, призер міської олімпіади 2008 року серед учнів 9-х класів.
— Я вперше в Німеччині і мушу визнати, що велика різниця існує не тільки між обома країнами, але й у поведінці їх громадян. Значні відмінності помітні і в методиці викладання у німецькій гімназії, у стосунках між учнем і вчителем, які більш товариські і водночас шанобливі. Щодо екскурсій, то найбільше мені сподобалася Вюрцбурзька резиденція, пам’ятник культури і зодчества, що внесений до реєстру пам’яток ЮНЕСКО. Окрім того, моя сім’я супроводжувала мене під час екскурсій у місті, де я мешкала, а також по довколишній місцевості з її неповторними краєвидами.
Дмитро Піддячий, переможець конкурсу з німецької мови, що проходив влітку в лінгвістичному підлітковому таборі.
— Я дуже задоволений поїздкою до Німеччини, що є батьківщиною моїх пращурів. Мешкав у родині Веберів, де мене зустріли наче рідного. Приємно вражає загальна культура тамтешніх людей, велика кількість музеїв, пам’яток історії і архітектури, що старанно доглядаються, чистота вулиць, ошатність парків та скверів. Найважче для усіх нас було прощання із нашими новими друзями. Сподіваюся побачити їх наступного року в нашому місті.
Отже, незважаючи на фінансову кризу та інші негаразди, що вразили увесь світ, проект міжшкільного обміну живе і діє. Як наслідок такої роботи, лише в минулому році дві гімназистки захищали честь Житомирської області на республіканській олімпіаді в Харкові та конкурсі учнівських наукових робіт у рамках МАН, що відбувся у Києві; п’ять гімназистів стали призерами обласної олімпіади. Чотири випускниці цього року продовжують вивчення німецької мови в престижних університетах Києва та Житомира. І це при тому, що німецька мова вивчається в Новоград-Волинській міській гімназії лише як друга іноземна мова. А чи можна переоцінити набутий досвід європейської інтеграції, що став надбанням частини українських старшокласників? Пройде небагато часу, і саме їм після закінчення вузів доведеться робити свій подальший внесок у подальший розвиток України як європейської держави.
Насамкінець щиру подяку учасники подорожі висловлюють німецьким викладачам Мартіні Шенк, Ульріху Вантцену, Рене Куфусу, Мікелє Грасаалю, дирекції гімназії у м.Візентайд та усім родинам німецьких учнів за гостинність і прийом.