З огляду на відомі причини, у нашому суспільстві виринула із забуття думка про необхідність підтримувати своє, рідне. Щоправда, ця позиція свідомих українців мало підкріплюється діями влади — ніби й смикають російських політиків «за чуби» санкціями, а на телеекранах продовжують крутити безкінечне російське «мило», на полицях супермаркетів — засилля російських товарів, у книгарнях — обмаль українських книжок, на радіо — знов теревені «по-русски». Відтак з якоюсь сумною радістю доводиться знаходити оте наше, вітчизняне, сором’язливо притулене десь у кутках магазинних полиць чи у телеефірах, далеких від прайм-таймів. І доки ми з вами патріотично боремося з компрометуючими Україну фейками у соцмережах (дуже часто — також російських!), десь успішно заробляють гроші.
Ось чому, коли в Україні на арену таки виходять наші, продираючись крізь нетрі чужого, — це заслуговує щонайменше на увагу. І стосується не лише продуктів харчування вітчизняного виробника чи несподіваної розмови пасажирів у місцевому автобусі чистою українською... У даному випадку, наприклад, мова йде про новий музичний проект із Житомира — вокальне тріо «Грейс».
14 лютого тріо «Грейс» презентуватиме вокальне шоу у міському Палаці культури. Як і годиться, у День закоханих вони співатимуть про кохання. Зрештою, про палке почуття — усі запальні пісні у репертуарі житомирян. Також організатори обіцяють конкурси «валентинок» і подарунки. А напередодні концерту «Звягель» запросив на інтерв’ю художнього керівника колективу — В’ячеслава Жилу.
— В’ячеславе, що це за жанр такий цікавий, в якому ви працюєте, класичний кросовер?
— Цей музичний жанр поєднує два різних стилі — класику та естраду, або класику і рок. Ми поєднали виконання класики з популярною музикою. Інакше кажучи, це — є незвичайна обробка сучасних пісень, або ж класичні твори — у популярному стилі. Перш, ніж створити свій колектив, ми працювали солістами Житомирського драмтеатру. Вирішили об’єднатися, щоб співати лірику. Першою нашою спільною піснею стала відома композиція «Перте» Джоша Гробана. Робота у театрі продиктувала класичний напрямок роботи. Раніше виступали час від часу, а тепер активно зайнялися сольною кар’єрою. Новоград — одне з перших міст, де презентуємо сольну програму.
— Як обирали назву для тріо?
— Назва походить від відомої історії про капітана Грея з повісті «Алые паруса» — про віру в диво та всеперемагаючу мрію. Ми, наче три капітани, прагнемо зі сцени подарувати кожній жінці її мрію, бо чоловіки частіше уміють висловити свої почуття буденно — заробітками, якимись звичайними діями. Натомість романтично розповісти про своє кохання здатні не усі. Запрошуйте на наші концерти своїх жінок, і ми допоможемо вам освідчитися!
— Яких пісень чекати у вашому виконанні?
— Репертуар — різноманітний: від зарубіжних та вітчизняних хітів, перевірених часом, до всесвітньо відомих мюзиклів. Лірика про кохання — головний атрибут нашого репертуару. Наш ліричний тенор Олександр Яремчук паралельно працює у Житомирській хоровій капелі «Орея», є два баритони — Андрій Глущук (він ще є актором у драмтеатрі) та я — займаюся підбором репертуару та організацією усіх питань. У Житомирі наші виступи сприймають шикарно. Маємо прихильників вже й у Новограді, вони першими придбали квитки на наш концерт, щойно дізналися про нього. Це приємно.
— Як, на вашу думку, чи матиме успіх тріо з вишуканими піснями про кохання у суспільстві, обтяженому матеріальними та соціальними негараздами? Ще й у світлі останніх подій на Сході України?
— Це потрібно людям, і в наш непростий час — особливо. Судячи з аншлагів зірок, де квитки коштують по 700-1000 гривень, не важко зробити висновок, що публіка чекає на концерти, що вона втомилася від телеекранів та постійних негативних новин. Коли депресивність зашкалює, то краще сходити на концерт і надихнутися творчістю, аніж, скажімо, алкоголем... Важкий час, щоб починати кар’єру, я згоден. Але наші концерти свідчать, що вже маємо свою аудиторію.
— Судячи з афіш, де зображено троє галантних і загадкових мачо, ваша аудиторія — жіноча?
— Чоловіки теж із задоволенням приводять жінок на наші концерти. Та й жіноча аудиторія розширює віковий діапазон — від зовсім молодих дівчат до старших жінок. Кожна знаходить щось своє у наших сценічних образах. Вони зовсім різні: це — красень-серцеїд, це — харизматичний сім’янин і це — досвідчений чоловік — я (сміється — авт.). Об’єднує нас те, що співаємо ми про спільне — кохання, яке потрібне кожній людині.
— Українських пісень вистачає у вашому репертуарі? Бо цим грішать сьогодні багато вітчизняних артистів, на жаль.
— Основа концерту — зарубіжна музика. Багато італійської, англомовної лірики, є й українські пісні. Якщо співаємо окремі відомі мюзикли російською, то лише тому, що немає, на жаль, сьогодні україномовних перекладів. Тут є над чим працювати.
— Не думали взяти участь у одному з популярних співочих телепроектів, щоб швидше «розкрутитися»?
— Ми розуміємо, що телевізійні шоу прописані сценаристами від А до Я. Це може «зіграти» як на користь колективу, так і навпаки. Скажімо, можна прийти на програму у якості сформованого колективу, а його розвалять оцінками. Ми обрали іншу дорогу — будемо прокладати шлях до сердець слухачів через гастролі.
— Заради чого співаєте — заради грошей, популярності?
— Сьогодні про заробіток рано казати, бо приватні вечірки — це більший заробіток, аніж зібрати повний зал. Співаємо для людей — це неймовірне відчуття, коли усвідомлюєш, що у залі від виступу більшає щасливих людей, і вони опиняються в атмосфері своєї мрії. Це класно.
— Що ж, побільше щасливих людей на вашому концерті у Новограді!
— Дякую. Чекатимемо всіх у Палаці культури у День святого Валентина! Хто приходить до нас, той залишається з нами назавжди…