Мужньому захиснику України — нашому земляку Олександру Марчуку — присвятили годину пам’яті в медичному коледжі. На захід запросили батьків Саші — нашу колегу Тетяну Аркадіївну та Григорія Олександровича. Годину пам’яті студенти розпочали виконанням Гімну України.
Їхній син Олександр, як і багато інших, призваний на військову службу під час першої хвилі мобілізації в березні 2014 року. Почуття громадянського обов’язку та висока свідомість не дозволили йому залишатися осторонь подій, що почали відбуватися в державі. Тому він вирушив на Схід країни, де точаться бої…
Саша з гідністю ніс бойову службу в лавах Збройних Сил України, був одним із кращих командирів механізованого взводу, 5-ї роти, 30-ї окремої механізованої бригади. Молодий офіцер став втіленням відданої та жертовної служби своєму народу. Серед непроглядної темряви він, як і сотні інших бійців, соняхом запалав на полях української журби.
В історію нашого славного тисячолітнього міста Новограда-Волинського 2 вересня 2014 року відтепер вписано чорним рядком. Біля села Лутугине Луганської області, захищаючи Україну, під час мінометного обстрілу героїчно загинув наш земляк — лейтенант військової служби Збройних Сил України Олександр Марчук.
4 вересня 2014 року громада Новограда-Волинського провела героя в останню дорогу. Поховали 25-річного бійця 30-ї ОМБр на міському кладовищі в секторі для почесних поховань «Алея слави».
Указом Президента України Марчук Олександр Григорович нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) (31 жовтня 2014 р.) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
4 березня 2015 року на честь Олександра Марчука було встановлено меморіальну дошку на території Новоград-Волинського колегіуму, де він навчався. Наш земляк віддав своє життя за незалежність нашої держави, за наше щасливе майбутнє, за кожного з нас! У пам’яті він назавжди залишиться мужнім героєм, який із честю виконав головний обов’язок чоловіків — захист рідної землі.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Сашка та інших захисників.
Затамувавши подих, студенти слухали розповідь про воїна, дивились знятий відеофільм «Ти йшов, щоб повернутись живим…», відеоролик розмови з ним від програми «Інтер», а також про відкриття меморіальної дошки в колегіумі та відкриття меморіалу «Пам’ятний знак воїнам АТО» в Новограді-Волинському.
Про Олександра та інших загиблих воїнів написано чимало творів: поем, віршів, присвят. Свої авторські вірші прочитали студенти Яна Саксіна «Маки», Вікторія Полякова «Будем гідні ми Героїв!», Дарина Козачок «Ти — Герой України!» Вікторія Горобей прочитала вірш «Герою України», автором якого є Юрій Козир, головний лікар СЕС.
На заході прозвучали патріотичні пісні: «Мальви» — у виконанні медсестри Людмили Повторейко, «Посіяла людству літа свої літечка житом…» — студентки Анни Лук’янової, «Мамо, не плач» — Анастасії Гальчук, «Заспіваймо за Україну!» — Олександра Гурдіна.
Мама Тетяна Аркадіївна Марчук, мужня і сильна жінка, подякувала організаторам та студентам за вшанування пам’яті її сина, а також закликала всіх, щоб пам’ять про невинно убитих згуртувала живих, молодих, дала силу і волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на рідній землі. Нехай Звягельщина завжди пам’ятає своїх Героїв, імена яких викарбувані на долі нашого краю і залишаться найтрагічнішими сторінками нашої історії. Нехай запанує мир і спокій в нашій багатостраждальній Україні.