Підстави та порядок позбавлення батьківських прав

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Десять років тому я розлучилась із чоловіком та виховую чотирнадцятирічного сина. Весь цей час батько не спілкується із сином, матеріально не допомагає. Чи можу я позбавити його батьківських прав, та що для цього необхідно?
Катерина К., м.Новоград-Волинський

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Позбавлення батьківських прав є крайнім засобом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, котрі не забезпечують належне виховання своїх дітей. Такий засіб може застосовуватися тільки за рішенням суду. Закон встановлює низку підстав, з яких батьки можуть бути позбавлені батьківських прав.
Згідно з положеннями статті 141 Сімейного кодексу України (далі — СК України), мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Відповідно до положень ст.150 СК України, батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
ПІДСТАВИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо (вона, він):

  1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

  2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини;

  3. жорстоко поводяться з дитиною;

  4. є хронічними алкоголіками або наркоманами;

  5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

  6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.


Верховним Судом України роз’яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття.
Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, то він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
ОСОБИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО ЗВЕРНУТИСЯ З ПОЗОВОМ ДО СУДУ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Особа, позбавлена батьківських прав:

  1. втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

  2. перестає бути законним представником дитини;

  3. втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям із дітьми;

  4. не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

  5. не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати, у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

  6. втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.


Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі, якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, то суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк із дня набрання законної сили рішенням суду.