Поминання 32/2016

Поминання 32/2016



































9 серпня минає 40 днів з трагічної смерті Ірини Василівни ПОЛЯНСЬКОЇ, 11 серпня — 40 днів з дня смерті її ангелочка — донечки Любочки


Всі, хто пам’ятає, низько голови склоніть, тільки сліз, лиш сліз не треба, пам’ять — краща нагорода.


Вічно сумуючі батьки, брати, діти, рідні та друзі



6 серпня — 14 років, як пішла з життя Катерина Юхимівна БАНІТ


Ти в нашій пам’яті живеш, неначе пісня солов’їна. Ніколи з серця не підеш, бо ти для нас — одна єдина.


Дочка, син, рідні



Дирекція, педагогічний, учнівський колективи, батьки СШ №4 глибоко сумують з приводу трагічної загибелі випускника 9-А класу 2016 року — Влада ГРИЦЕНКА та щиро співчувають мамі — Любові Василівні


Влад назавжди залишиться у нашій пам’яті життєрадісним, відвертим, веселим, шляхетним, щирим другом та гарною людиною.



8 серпня — 3 роки, як пішла у вічність дорога, рідна матуся, бабуся, прабабуся — Надія Карпівна АЛЕКСІЙЧУК з с.Наталівка


Хай тихо скотиться сльоза за те, що Ти колись була, за руки невтомні з мозолями, тепло душі і ніжне серце мами. Зі смутком в серці і думками — ми завжди з Вами.


Сумуючі діти, онуки і правнуки



4 серпня — 1 рік, як пішла з життя Ірина Юріївна М’ЯКОТА-КУЧЕРОВА


Плаче серце і болить душа, що з нами, донечко рідненька, тебе вже нема. Стало сумно і самотньо вмить, день ясний поглинув морок ночі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.


Батьки



Кажуть, Бог забирає найкращих...

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...


7 серпня — 4 роки від жахливого дня... І... це не страшний сон... Ти нічого не можеш зробити, вибір зробив Всевишній, залишивши для нас донечку — Ангелом. Серце рветься, біль не передати. Не чути рідного, дзвінкого голосу, не видно милих, добрих, світлих очей. Боже мій, як хочеться пригорнутися до Тебе, рідненька... Стоїмо над могилкою Твоєю, донечко, схиливши голови, гарячою сльозою поливаємо квіти і ніяк не можемо повірити, що під цим маленьким горбочком землі знаходиться найбільша наша цінність — Дитина — Марина Валеріївна ГАВРИШ


Царство Небесне Тобі, рідненька. Спи спокійно.


Сумуючі мама, тато, хрещена, рідні, близькі



7 серпня — 10 років світлої пам’яті Антоніни Павлівни ЛАЗЕБНОЇ


Була ти дуже гарна, енергійна, за все життя спочину не знала. Так щиро обробляла землю рідну. Одна мить — і перестало битися серце. Минуло все... полинуло у вічність. Жорстока смерть забрала тебе від нас. Пішовши в іншій світ, ти залишила по собі добру пам’ять. Плачуть за тобою всі стежки, плаче дім, бо нема господині в нім. Пам’ять про тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Лебединим пухом тобі земля і Царство Небесне. Хто знав та пам’ятає, — пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.


Рідні



Віта Вікторівна САЄВИЧ з с.Наталівка

22.10.1972-10.08.2001 р.


Той день, коли твій погляд згас і серце перестало битись, був найстрашнішим днем для нас, і з цим ми не змогли змиритись. Проте біжать роки, життя іде, і діти стали вже дорослі, і ти пробач нас всіх за те, що вже не так болить, не так тривожить. Ми пам’ятаєм кожен день, коли ти ще була із нами, твій голос, усмішка, любов — вони не забуваються з роками. І тихо скотиться сльоза, за тебе — ту, якою ти була, за те, як прагла ти життя, за те, що жити не могла. Але ніхто не зміг тебе спасти, за це ти їх прости і нас прости... Недовгу життєву дорогу пройшла ти на нашій землі, тож вічную радість і небо любові хай Бог милосердний дарує тобі.


Всі рідні