Одна мить — і перестало битися серце, жорстока смерть забрала тебе від нас...

13 серпня — 2 роки світлої пам’яті нашого дорогого Олександра Петровича СЕМЕНЮКА з села Пилиповичі

Тебе немає, любий тато, а ми не вірим, що помер, ти крізь життя йшов разом з нами, та вже самотні ми тепер. Не чути більше голосу твого, не бачимо ми блиск в твоїх очах, закрились двері у земне життя, відкрилася дорога вічного буття. І де не ступимо, і де не глянем, — ми чуєм голос, бачим посмішку твою.... Ми не чекали, що так рано відчуєм пустку, смуток, самоту. А ми не вірим, що тебе немає, бо в серці нашім ти живеш, тебе не бачимо, та відчуваєм, що разом ти із нами йдеш. Я помолюсь за тебе, тато, і свічку світла запалю, у Бога ласки попрошу, бо щиро я тебе люблю.

Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі дружина, донька та рідні

11 серпня минуло 4 роки, як безжалісна смерть вирвала з життя рідненьку донечку — Сніжану Миколаївну МЕЛЬНІЙЧУК

Серце плаче і болить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненька, печаль не проходить і серце болить. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі. Доню, донечко рідненька, навіщо покинула ти нас, дорогенька... Без тебе, люба, сумно й важко, і серце плаче кожен день. Помолимось, рідненька, і свічка тихо спалахне. Спи, рідненька, спочивай і забудь тривогу.

Вічно сумуючі мама, брат Вадим, Саша, дідусь

11 серпня минуло 2 роки з дня страшної втрати — загибелі нашого Героя — Романа ВЕРЕМІЙЧУКА з с.Орепи

Проминув ось рік, вже другий, та на душі усе зима, тримає серце біль і туга, і крає душі нам вона. Так хочеться тебе з війни вернути, живим, почути твій веселий сміх, Степанівський кошмар допомогти забути, повірити, що з пекла врятуватись зміг. Десь там, на небі, спочива душа Героя, що Батьківщину захищав, як міг, не здався і не втік із поля бою, за нас усіх він з гордістю поліг.

З глибоким сумом мама, сестра Майя, сестра Свєта, брат Саша з родинами, т.Галя, т.Віра

11 серпня минуло 2 роки світлої пам’яті Валентини Василівни ГОРДІЙЧУК з с.Пилиповичі

Не знайти слів, щоб передати наше горе і біль душі. Тебе немає і більше вже не буде. Любимо тебе, і в пам’яті нашій — завжди ти жива. Усі, хто знав, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Чоловік, син, онук і всі рідні

13 серпня минає 40 днів з дня смерті Івана Володимировича Опанасюка

2 березня 1968 р. — 5 липня 2016 р.

— лікаря-стоматолога-хірурга, члена Асоціації імплантологів України, лектора, засновника та наукового керівника Медичного центру «Міждисциплінарний дентальний центр імені Ю.В.Опанасюка», Іван Володимирович був Людиною Величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої людської доброти. Він відрізнявся нестандартним мисленням, креативністю, комунікабельністю, цілеспрямованістю, оптимізмом, працелюбністю та постійним прагненням до пошуку нових шляхів розвитку стоматологічної науки та розвитку сервісу в процесі обслуговування пацієнтів.

Рано Ти пішов від нас, це — неповторна втрата для нашої родини. Зі слізьми на очах схиляємо голови перед Твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто Тебе знав. Спи спокійно, наш рідний. Божого тепла Тобі і Царства Небесного.

З глибоким сумом батьки, брат, дружина, діти, племінники, родичі

16 августа — 2 года, как нет с нами нашей любимой мамочки — Галины Васильевны ЗАПОЛЬСКОЙ

Не верится, что не увидим и не услышим, не спросим и не поговорим, хоть, как и прежде, ею дышим, и любим, и боготворим. Мы принесём тебе цветы, и постоим, и сердце прикоснётся раной, и ты почувствуешь, что любим мы тебя, родная и единственнная мама.

Скорбящие дети, внуки, родные

12 серпня минає рік, як немає з нами Миколи Івановича СЕМЕНЧЕНКА

Глибокий сум і добра пам’ять назавжди лишиться з нами. Хто знав, — згадайте.

Всі рідні

14 августа — 5 лет, как ушёл в вечность наш дорогой, светлый человек — Юрий Васильевич ЕРМИЛОВ

Спасибо тебе, любимый, родной, что был с нами в этой жизни. Память и нежность о тебе навсегда останется в наших сердцах. Царство Небесное твоей душе, дорогой наш человек. Всех, кто знал тебя и помнит, просим помянуть добрым словом и святой молитвой.

Скорбящие: жена, дочь, зять, внучки, правнучка, родные, друзья