Поминання 35/2016

Поминання 35/2016







































24 августа — 10 лет со дня смерти дорогого нам Иосифа Романовича СВИНАРСКОГО


На душе — боль и сожаленье. Тебя нет и больше уже не будет. А память о тебе будет жить в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой тебе.

Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.


Жена, сын, внуки, невестки



22 серпня — 40 днів, як раптова смерть обірвала життя нашого дорогого синочка, брата, батька Євгенія Олександровича Тарасова


Плаче серце, біль не передати. Сумуємо, пам’ятаємо кожну хвилину, нашу скорботу не висловити словами. Любов до тебе не згасне до кінця наших днів.

Спи спокійно, рідненький.


Твої мама, тато, брат Віталій та донечка Анічка



22 серпня минув рік, як перестало битися серце нашої найріднішої людини у світі, дружини, мами, бабусі — Наталії Миколаївни МАРЧУК


Нема у світі слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Ми пам’ятаємо тебе, як чуйну, доброзичливу, радісну людину, здавалося б, тобі ще жити і жити, радіти дітям, внукам. Рідненька, ми сумуємо за тобою. Не можемо повірити в те, що навіки перестало битися твоє серце. Скільки не мине часу — ти завжди будеш поруч з нами, житимеш у наших серцях. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.


З глибоким сумом чоловік, діти, внук, зять, мама, сестра, свекруха і всі рідні



25 серпня минуло 9 днів, як пішла з життя рідна дружина, мати, сестра Вікторія Василівна ШОСТАК


Збігають дні, а в серці — невгамовний біль. Не віриться, що це навіки. Любимо, пам’ятаємо, сумуємо.


Чоловік, діти, брати



31 серпня минає рік, як пішов з життя любий чоловік, турботливий батько, найкращий дідусь — Анатолій Демотович КІРІЙЧУК


Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться тії рани, що принесла нам смерть твоя. Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не міг тебе спасти, на серці в нас глибока рана, поки живі ми — з нами ти. Спи спокійно, лебединим пухом хай буде тобі земля.


Вічно сумуючі дружина, діти та внучка



Опустіла без тебе земля…


28 серпня — 4 роки світлої пам’яті прекрасної людини — Володимира Терентійовича САВЧУКА


Ні час, ні ліки не втамовують біль втрати, лише вічні спогади. Любий мій, ти — незабутній. Царство Небесне, вічний спокій, земля лебединим пухом твоїй прекрасній душі.


Сумуючі дружина, вся родина



26 августа — год, как ушёл из жизни наш отец, муж, дедушка — Владимир Николаевич ЯНОВИЧ


Нет никаких слов, чтобы выразить всю боль и скорбь души нашей. Вечная память, вечный покой. Помним. Скорбим.


Жена, дочь, внуки, правнук



25 серпня — 40 днів, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, нашої рідненької, найкоханішої матусі, дружини, бабусі — Феонії Петрівни ЛУФАРЕНКО


Нестерпний біль просто розриває серця від розуміння того, що тебе вже ніколи не буде, що ми більше не побачимо твого ласкавого та люблячого погляду, не почуємо ніжних материнських слів, твоїх найщиріших вітань із самого ранку на всі свята та підтримку у важкі хвилини. Так пусто стало на душі і смуток огортає все навколо. Ми ніколи не зможемо повірити, що твоє серце навіки перестало битися. Якби ти могла ще довше жити, — були б щасливі ми усі, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Ти була найкращою дружиною і матусею у світі. Твою доброту і турботу про нас ми не забудемо ніколи.. Усе життя ти трудилася і дбала про нас. Доземний уклін, рідненька. Тобі земля хай буде пухом. Царство Небесне. Ти в нашій пам’яті жива, неначе пісня солов’їна. Ніколи з серця не підеш, бо ти для нас — одна-єдина. Помолимось за тебе, рідненька, і свічка тихо спалахне.


З безмежним сумом чоловік, донька, зять, сини, невістки, онуки, правнуки, сусіди, рідні, близькі



23 серпня минуло 2 роки, як трагічно загинув у зоні АТО дорогий, люблячий син, брат, батько — Володимир Степанович БОЙКО


Пішов від нас ти так раптово й дуже рано. Нема Тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти усмішки Твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела Тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Ми завжди будемо Тебе любити і пам’ятати. Вічного життя Тобі у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.


Вічно сумуючі батьки, сестри та всі рідні