19 сентября — год, как ушел из жизни наш дорогой отец, любящий муж, дедушка — Николай Васильевич ШЕВЧУК

Не слышно голоса родного,

Не видно добрых милых глаз.

Зачем судьба была жестока?

Как рано ты ушёл от нас!

Великой скорби не измерить,

Слезами горю не помочь,

Тебя нет с нами, но навеки

В сердцах ты наших не умрёшь.

Никто не смог тебя спасти,

Ушёл из жизни слишком рано,

Но светлый образ твой родной

Мы будем помнить постоянно...

Глубоко скорбящие жена, дочь, сын, внучка, родные, друзья

17 сентября проходит 40 дней со дня трагической гибели в зоне АТО Александра Петровича РАБЧЕНЮКА

Не слышно голоса родного, не видно добрых милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушел от нас! Великой скорби не измерить, слезами горю не помочь, тебя нет с нами, но навеки в сердцах ты наших не умрешь. Никто не смог тебя спасти, ушел из жизни слишком рано, но светлый образ твой родной мы будем помнить постоянно...

Вечно скорбящие мама, папа, жена, сыновья, сестра, крёстная, племянники, швагер

15 вересня минає 4 роки світлої пам’яті, як пішов з життя Григорій Карпович ПЕТРИШИН

Минає час і проходять роки, а біль, печаль та смуток ніяк не минають, і не стирається рана в наших душах. Без тебе важко жити і самотньо в нашій хаті. Світла і вічна пам’ять про тебе залишиться в наших серцях назавжди. Царство тобі Небесне і спокій твоїй добрій душі.

Вічно сумуючі дружина Надія, сини, невістки, онуки

20 вересня — 40 днів, як обірвалося життя нашої донечки, сестрички, онуки, хрещениці — Оксани Леонідівни КОНОВОЇ з с.Кануни

Зайшло за хмари сонечко, погасла зіронька, зів’яла троянда… Нестерпний біль розриває серце, бо ми ніколи тебе не побачимо і не почуємо. Завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Вічна тобі пам’ять. Царство Небесне.

Сумуючі мама, сестри, бабуся, хрещений

22 вересня — 5 років, як відійшов у інший світ наш дорогий чоловік, батько, дідусь і прадідусь — Олександр Купріянович ПОПЛАВСЬКИЙ

Щемить душа і капає сльоза, немов могутня лапа тисне груди. Тебе із нами вже нема, а туга нас не покидає й смуток.

Вічно сумуючі дружина, донька, онук із сім’єю

21 вересня — 40 днів, як раптова смерть обірвала життя нашого дорогого синочка, чоловіка, люблячого батька — Андрія Павловича ФЕДОРОВА

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо, пам’ятаємо кожну хвилину. Любов до тебе не згасне до кінця наших днів. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом. Спи спокійно, рідненький.

Вічно сумуючі твої батьки, дружина, діти, рідні

17 вересня минає 9 днів, як перестало битися серце доброго, люблячого чоловіка, чуйного батька, турботливого дідуся, якого всі любили і поважали, — Олексія Степановича СКИБИ

Ти був для нас, неначе пташка,

Мов щебетливий соловей,

Без тебе нам і сумно, й тяжко,

І серце плаче ніч і день.

Вічно сумуючі дружина, діти з сім’ями, онуки

12 вересня — 40 днів, як трагічно загинув Влад ГРИЦЕНКО

Тобі було лише 16 років. Пішов від нас ти так раптово і дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа — розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка… Що ж, Владе наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи. Ми завжди будемо тебе любити і пам’ятати. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу.

Однокласники та їх батьки

20 вересня минає 40 днів, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Віталій Васильович ЄМЕЦЬ

Твоїм теплом були і ласкою зігріті, ми поховали тут все найдорожче в світі. Від всіх життєвих мук душа твоя спочине, а пам’ять і любов до тебе ніколи не загине.

Сестра, племінники Іван та Олександр