А ЩОБ ЗНЕСТИ КОНЯ, — ПОТРІБНА СПЕЦТЕХНІКА…
Майже два місяці на розі вулиць Шевченка і Вокзальної стовбичить уже й не кінь, а лише металевий скелет від нього: і не колишній пам’ятник, і не стартовий майданчик для нового. Словом, була мета опорядити територію на в’їзді до міста, щоб не соромитися перед гостями, а вийшло, що гостей зустрічає якесь одоробло…
Ще у №35 (243) від 26 серпня газета «Звягель» друкувала коментар начальника відділу культури міської ради Лариси Заєць, в якому пояснювалися причини, що спонукали до демонтажу пам’ятного знаку воїнам Першої кінної армії. Тоді ж таки повідомлялося, що буде оголошено конкурс на кращий ескіз нового пам’ятника. У відділі культури зазначали, що було б непогано, аби новий пам’ятник теж містив у своїй композиції фігуру коня, як до того звикли новоград-волинці. Конкретних термінів, у які має завершитися благоустрій території, тоді не назвали.
У вересні відділ культури міської ради оголосив таки конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника на місці демонтованого — воїнам Першої кінної армії (вул.Вокзальна, 2). Потенційним авторам запропонували варіанти жанрів скульптури й тематику (детальніше — у газеті «Звягель» №38 (246) від 16 вересня 2016 року).
Насамкінець зазначалося, що термін подання пропозицій — до 30 жовтня 2016 року. Цими днями ми зателефонували у відділ культури, аби з’ясувати, чи чути вже «глас народу», і що хоче бачити громада на місці колишнього коня.
Як зізналася Лариса Заєць, відколи оголошено конкурс, до відділу культури не надійшло жодної пропозиції. «Зараз ніхто нічого не пропонує, а коли встановлять новий пам’ятник, то знайдеться маса невдоволених», — додала Лариса Вікторівна.
Водночас, роботи щодо демонтажу старого пам’ятника зіткнулися з неабиякими труднощами. Виявилося, що бетон ані кувалдами не можна розбити, ані потужними вантажівками зрушити з місця.
«До кінця цього тижня маємо домовитися про використання спеціального трактора, що працює у кар’єрі. Може, на наступному тижні цей трактор прибуде, і з його допомогою вдасться роздовбати бетон і демонтувати старий пам’ятник. По-іншому його зняти не можна», — пояснив начальник управління ЖКГ міської ради Олександр Богданчук.
Отже, треба чекати спеціальний трактор, бо більше ніяка техніка в місті нічого зробити не може. Пригадалося, як свого часу, ще коли міським головою був Микола Боровець, у Новограді стався масштабний прорив головного каналізаційного колектора в районі пивзаводу. Так тоді також не знайшлося екскаватора, який би міг докопатися до розірваної труби. Довелося, якщо не помиляюся, аж у Полтавській області позичати. Та й очисні споруди у місті чомусь на узвишші побудовані. І відходи, замість того, щоб текли самоплином, треба кількома десятками насосних станцій піднімати нагору…Словом, Новоград вміє вражати своєю унікальністю.