Добрий день, редакція газети «Звягель»! Рік тому я став винуватцем ДТП. Страхова компанія виплатила компенсацію потерпілому в розмірі 20 тис. грн. Зараз моя страхова подала на мене в суд та вимагає повернути їй сплачені кошти через те, що я невчасно повідомив її про ДТП. Чи правомірні дії страховиків у даній ситуації?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
За минулий тиждень до редакції газети звернулося двоє громадян із зазначеною проблемою. Тому, щоб не стати жертвою жадібних страховиків, необхідно знати свої права та обов’язки. Вимога, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншої, має право вимагати від винної особи повернення стягнутого в розмірі виплаченого відшкодування, називається регресний позов (зворотна вимога).
В ЯКИХ ВИПАДКАХ СТРАХОВИК МОЖЕ ПРЕД’ЯВИТИ ЗВОРОТНУ ВИМОГУ (РЕГРЕСНИЙ ПОЗОВ)
У відповідності до ст.38 ЗУ «Про обов’язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у наступних випадках:

1. якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;


2. якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;


3. якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду, щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);


4. якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;


5. якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому Законі;


6. якщо страховий випадок настав із використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Дуже часто, через незнання Закону, учасники ДТП обмежуються лише дзвінком на «гарячу лінію» страхової компанії, та не подають письмових повідомлень про ДТП, чим із радістю користуються страховики, які через деякий час після виплати страхового відшкодування вимагають його повернення через суд.
ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ВОДІЙ, ЩОБ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ СТРАХОВИКА?
Як регламентує ст.33 ЗУ «Про обов’язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний:

1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов’язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;


2. вжити заходів із метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;


3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;


4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів із дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон і свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, то він має підтвердити це документально.

Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Зазначені особи звільняються від обов’язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі, якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згодою водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (так званий, європротокол).
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.