Хочемо звернутися через газету до автора статті у №3 (1223) від 20.01.2017 р. «Ринок, який я бачу у 2017 році» Леоніда Канарського, не маючи змоги поспілкуватися з ним особисто.
Слід відмітити, що стаття об’ємна, змістовна, грамотно написана.
Із цікавістю прочитали всі правдиві і неправдиві деталі, яких, до речі, 90%.
Сказати по правді: перше враження від прочитаного — досить гнітюче. Стільки бруду. Та саме на це, вочевидь, автор і розраховував: привернути увагу тих громадян, які рідко відвідують ринок.
Та і сам Леонід Канарський — рідкий гість у нашому «гадюшнику».
Спробуємо за прикладом найбільш шаленого критика дати відповіді і пояснення на висвітлені у статті моменти.
1. Найбільший «смаколик» статті — це туалет загального користування, збудований у 1961 році. Ніде у місті немає такої будівлі невідомого архітектора. Хочемо сказати, що адміністрація не зобов’язана тримати безкоштовний туалет, і при цьому нести збитки до 50 тис. грн. у рік на його обслуговування. Адже викачка і вивіз нечистот декілька десятків разів у рік, хлорування, побілка, фарбування, заливка води у бачок на даху (у теплий період року) — це кошти, і не малі. Але ринок — це маса людей у базарний день (неділю), не всі з яких мають можливість заплатити, щоб справити свої природні людські потреби у сучасному платному туалеті на 26 місць, який функціонує на ринку з 2010 року. Виходить, шановний Л. Канарський не знає, що такий туалет існує. Запрошуємо. Зачинити чи розібрати туалет — це найпростіший вихід. А як бути тим, хто за станом здоров’я змушений по декілька разів на день ходити до вбиральні? А тим громадянам, які заходять у буденні дні до нас у «гості», та, навіть, таксисти, які постійно під’їжджають до туалету. Як не є, але — зайшов, справив свою нужду — і людина щаслива. Так, туалет розміщений на території скотофуражного ринку. Старий, не сучасний, не цивілізований. Запахи і вигляд всередині — не найкращі. І від цих запахів нікуди не дінешся. Якщо питання стоїть, щоб закрити цей «радянський шедевр», то воно вирішується протягом одного дня. Які тільки наслідки будуть, — зрозуміло. Зараз маємо запах біля туалету, а будемо мати — із різних кінців ринку. Для довідки скажемо, що на ринках обласного підпорядкування області всі туалети — платні, на 10-15 місць.
2. Кіоски та контейнери на ринку були пофарбовані за рахунок самих підприємців влітку 2016 року у кількості 156 штук. Як виняток, 5 кіосків, господарі яких відсутні і знаходяться на заробітках за кордоном. Адміністрація запланувала поточний ремонт, і весною цього року вони будуть пофарбовані.
Разом із усіма негативними моментами, які дійсно мають місце, ми визнаємо критику. Та для чого нести ахінею? Писати те, чого немає.
А скільки бруду вилито у статті на самих підприємців: що вони «неохайні, без спецодягу та рукавичок». Але ж ці люди самі «вигрібаються» зі складних життєвих ситуацій, заробляють собі пенсію, в той час, коли держава знову і знову грузить їх податковим тиском. А Ви — про «гарні капелюшки». Роботою треба забезпечити людей, а не капелюшками. І про наших контролерів. Контролери ринку на робочому місці мають спецодяг бордового кольору, а прибиральники — синього. Обслуговуючий персонал та водії — зеленого захисного. Зрозуміло, що кожного року спецодяг не міняємо, але, вибачте, він не брудний. Ринок має свою пральню для прання спецодягу. Обговорювати легко, відмиватися від брехні важко.
З. На території ринку є два вуличні умивальники, які розміщені в районі платного туалету біля м’ясного павільйону. Тільки у зимовий період у них, дійсно, відключено воду. Маємо прилавки для продажу продуктів харчування — 300 м.п. Великий новий молочний павільйон на 100 торгових місць із сучасними прилавками, забезпечений двома умивальниками і туалетом. Всередині павільйону знаходиться молочна лабораторія з перевірки продуктів харчування та меду. І знову звертаємося до автора статті: запрошуємо. Не бачили — покажемо, ознайомимо.
4. Ну що ж, вирішив автор «притопити» і адміністрацію! Знову неправда. Скільки років він не був на ринку? Приміщення адміністрації, тобто критого ринку, постійно підтримується у належному стані. Не все зразу робилося, ремонтувалося, але постійно і поетапно. Оскільки критий ринок зданий в експлуатацію в 1985 році, то підтримка, поточні та капітальні ремонти диктує саме життя. Коридори облицьовувалися білою плиткою ще в 1998 році (раніше були пофарбовані панелі). Звідки у автора такі божевільні уявлення про страшну темно-зелену фарбу?
Адміністрація ринку розуміє, що під лежачий камінь вода не тече. Тому постійні поточні ремонти даху критого молочного павільйону результатів не дали. Дах катастрофічно протікав. Тому довелося зробити капітальний ремонт даху, на що пішли значні кошти. Великі вікна м’ясного павільйону замінено на сучасні пластикові: половина вікон вже установлена, друга половина пластикових вікон закуплена, знаходиться на складі і теж буде замінена, щойно настане тепло.
Всередині павільйону всі двері у кількості 27 штук замінено на сучасні пластикові. Всі вхідні двері на ринку у кількості 18 штук замінено на металеві броньовані. Проведено заміну в’їзних воріт на ринку у кількості 3 штук на ковані та 5 металевих хвірток.
Усі вікна у приміщенні — сучасні пластикові, встановлені в 2013 році. У 2016 році проведений капітальний ремонт внутрішніх приміщень ринку на суму 135 тис. грн.
Ринок своїми силами проводить прибирання і вивіз сміття та вуличного змету своїми спецавтомобілями не тільки з території ринку, але і з прилягаючої території до ринку по вул. та провулку Войкова (нині Глухова), та від жителів цих вулиць (за домовленістю із міською радою). Прибирання снігу із території ринку (площею майже 5 га) — це теж наші проблеми. І ми нормально до цього ставимось. У зв’язку із тим, що сніг нікуди дівати, немає для цього спецмайданчиків, увесь він скидається на територію скотофуражного ринку і лежить часом до травня, поки не стає чорного кольору.
Адміністрація ринку тільки «за», щоб зробити ринок охайнішим, привабливішим, цивілізованим. А все це — кошти. І от по мірі їх надходження робимо капіталовкладення. До цивілізованого ринку нам, як і всій державі, ще треба багато прикласти зусиль.
Адже ринок — це те підприємство, доходи якого залежать від погоди, природи, релігійних свят і, звичайно, від наповненості торгуючими. Тобто, переважно, підприємцями, які зараз переживають не кращі часи, масово закривають свою торговельну підприємницьку діяльність. Треба цінувати цих людей, ми від них залежні. Не буде торгуючих — не буде ринку. Ось поточний січень, наповнений річними релігійними святами, морозом та снігом, та ще в додаток до всього — карантин, пов’язаний з африканською чумою свиней у Рівненській та Хмельницькій областях, що забороняє продавати м’ясну продукцію із тієї зони. Так ні про які доходи мріяти не доводиться.
5. Кооперативний ринок «Урожай» забезпечений радіовузлом, який першочергово облаштовувався для внутрішніх потреб підприємства, але з часом прижилися і приватні оголошення, привітання. Шановний авторе, ми вітаємо всіх бажаючих, але у нас у штаті відсутній диктор, щоб розповідати новини чи співати, і всі оголошення читає працівник поряд із основною роботою.
6. Щодо волонтерської групи. Щонеділі на ринку збором коштів для бійців АТО займаються особи, повноваження яких перевіряти ринок не має права. На ринку чергують служби, які виконують цю роботу.
Але хочеться сказати про справжніх патріотів — наших торгуючих на ринку підприємців, які не тільки займаються збором коштів для нашої 30-ї ОМБр, але своїм транспортом особисто відвозять хлопцям у зону бойових дій продукти, одяг, запчастини до техніки, цигарки, ремонтують понівечену військову техніку. А які молодці — торгуючі з м’ясного павільйону. Дівчата спочатку поплачуть, адже майже у кожної служать в АТО діти, внуки, чоловіки чи близькі родичі. А потім збирають сало, консерви, ковбасу, шкарпетки, гроші. Це — тисячі і тисячі гривень, сотні кілограмів м’ясної продукції, ящики цигарок, гумові чоботи, м’ясні та рибні консерви.
Усіх прізвищ не перерахуєш, але ось декілька: В.Мокрицький, С.Хмельовський, Г.Мартинюк, Р.Ковальчук, З.Іванюк, Л.Тинна, М.Гриневич та ще багато підприємців ринку.
Наше підприємство, починаючи з перших днів 2014 року, на АТО відраховувало від зарплати працівників кошти, також — кошти до обласного фонду на ремонт танка, на операції молодим хлопцям, закуповували гуму для «КАМАЗів» — всього на суму до 50 тис. грн. І ніколи адміністрація ринку, допомагаючи будь-кому, цього не афішувала, не робила собі рекламу.
7. Продукція, яка росте на землі, може продаватися із землі. Всі овочі, картопля, зернові, розсада, квіти і т.д. Погоджуємося, що не виключені випадки на території скотофуражного ринку, коли одна й та ж сама особа продає із землі свої дари полів і поряд може стояти банка молока чи сметани. І мотивує продавець тим, що через одну банку сметани в молочний павільйон йти не збирається, коли поряд — його мішки чи ящики.
Місця, де продається жива риба, обладнані каналізаційними решітками, куди зливається вода після торгового дня. Ці решітки об’єднані з каналізаційно-насосною станцією ринку, яка, в свою чергу, має вихід у міську каналізаційну систему. Ну ніяк не можуть продавці риби стояти «по коліна у воді». Може, автор статті має на увазі період дощів чи танення снігу?
Пропонує нам автор статті запрошувати аматорські колективи, духові оркестри, збудувати для цього підмостки. Треба зауважити, що вся стаття пронизана словами «радянський шедевр, совдепія»…
Шановний! Ви пропонуєте ту ж саму «совдепію». Усе це вже було. Дев’яності роки: ярмарки, колгоспи, виступи ансамблів місцевих та з самого Києва, Закарпаття й інших областей. Ярмарки організовувалися, тож можна було продукти купити дешевше. Люди йшли, купували, раділи, могли і пісню послухати. А де зараз це все? На жаль, відійшло. Хто поїде на ринок безкоштовно співати чи танцювати? Зараз у нас безкоштовно по вихідних співають тільки козаки чи хлопці-афганці, від пісень яких завмирає серце. Були часи, коли наш ринок займав перші місця серед ринків області як кращий. Наші досягнення висвітлювалися у місцевій пресі, на обласному телебаченні. Про організовані на Новоград-Волинському ринку ярмарки писали центральні газети колишнього Радянського Союзу. Скажете, не ті часи згадуємо, знову «совдепія»? Але всі ми жили в ті часи, і коли ринок будувався на болоті, коли валянки у бабусь провалювалися у багнюку, і їх неможливо було витягти, ті часи ніхто не бачив.
А зараз писати і критикувати навчилися всі. Та ми приймаємо критику. Звичайно, прореагуємо, зробимо висновки і постараємося змінити все можливе на краще. Запрошуємо автора до адміністрації. Разом пройдемо усіма ділянками, поговоримо з людьми, приймемо до уваги всі слушні пропозиції. З боку видніше. Та вигадувати зайве — не солідно і огидно.
Ми так розуміємо, що у Вас, Леоніде, є задатки керівника. Доведіть, спробуйте підняти із землі продукцію, якою торгують на тротуарі в районі автовокзалу, побудуйте прилавки, закупіть спецодяг, і все-все необхідне, в тому числі — і радіовузол із піснями. Одразу будуть для Вас зрозумілі Ваші слова: «Лише гроші, гроші...» На жаль, без грошей зараз — нікуди.
Адже будні ринку, як підприємства, залишаються за кадром. Це — маленьке підприємство, механізм, який повинен злагоджено працювати. Колектив ринку із 33 чоловік обслуговує свою котельню, автогосподарство із чотирьох одиниць транспорту, перукарню, камеру зберігання товарів, холодильну камеру м’ясопродуктів, каналізаційно-насосну станцію, 100 вітрин та холодильників, продовольчий магазин, пункт прокату інвентарю, пральню. Для ветеринарно-санітарної служби надано безкоштовно приміщення під м’ясну, молочну та радіологічну лабораторії. У неділю, базарний день, на ринку багато років поспіль чергує лікар. На жаль, адміністрація ринку не має права стимулювати чи нагороджувати торгуючих на ринку. Але, наскільки можливо, ми йдемо назустріч підприємцям, і один раз на рік надаємо право використовувати відпустки (із збереженням свого торгового місця). Для зручності торгуючих у м’ясному та молочному павільйонах побудовано 4 туалети, три миєчні, де по годинах подається гаряча вода. Для працівників ринку працює душова.
Після частих крадіжок у кіосках додатково із внутрішньою охороною ринку заключено договір з охоронною фірмою «Шериф» для збереження власності підприємців.
І декілька цифр до того, що викладено у цій статті. Для кооперативного ринку «Урожай» сума капіталовкладень для розвитку матеріально-технічної бази з 2010 по 2016 роки склала далеко за 1 млн. гривень. В основному це:

• вартість побудованого платного туалету в 2010 році — 240 тис. грн.;


• вартість капітального ремонту даху критого ринку в 2013 році — 183 тис. грн.;


• заміна пластикових дверей у 2015 році — 60 тис. грн.;


• придбання та заміна вікон м’ясного павільйону — 38 тис. грн.;


• реконструкція котельні ринку у молочний павільйон — 144 тис. грн.;


• заміна всіх в’їзних воріт та хвірток на ринку на ковані у 2015-2016 роках — 30 тис. грн.;


• поточний ремонт металевих павільйонів, туалету, благоустрій по периметру рампи ринку, часткова заміна накриття на павільйонах із поліпропілену в 2016 році — 56 тис. грн.;


• за період з 2012 по 2014 роки встановлено у приміщеннях ринку 10 кондиціонерів на загальну суму 23 тис. грн.;


• капітальний ремонт у 2016 році всіх внутрішніх підсобних приміщень та кабінетів — 135 тис. грн.;


• демонтаж старих дерев’яних критих прилавків довжиною 120 м п. — на суму 12 тис. грн.;


• для обслуговування холодильних камер, обігріву приміщень, освітлення лише електроенергії тільки в 2016 році — на суму 547 тис. грн.