Біля Будинку рад собаки кусають людей! Чи можливо законним шляхом вирішити проблему безпритульних тварин?
Добрий день, редакція газети «Звягель»! Серед білого дня, навпроти Будинку рад, мене покусала безпритульна собака. Звернувшись до Новоград-Волинського ТМО, під дверима у лікаря, зустрів свого знайомого, якого також тиждень тому у центрі міста покусала собака. В управлінні ЖКГ мені поспівчували та сказали, що на притулок грошей нема, а відстрілювати собак не мають права, оскільки це — кримінал. Чи існують законні шляхи вирішення даної проблеми?
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Останнім часом почастішали випадки звернення громадян зі скаргами на неконтрольовану ситуацію у місті з безпритульними собаками. Так, тільки за минулий тиждень, звернулося дві жертви безпритульних собак. При цьому напади відбувались у центрі міста, у денний час. На щастя, жертви не зазнали серйозних ушкоджень, але при цьому повинні пройти тривалий курс лікування.
Але не всім так щастить. Напевно, всі пам’ятають нещодавню трагедію, яка сталася на Київщині, де четверо собак насмерть загризли героя АТО, який ціною власного життя захистив жінку.
Чи можливо себе почувати у безпеці, проходячи вулицями нашого міста, де зграї безпритульних собак постійно нападають на проїжджаючий транспорт, велосипедистів та людей?
Скільки я живу у нашому місті, не пам’ятаю такої кількості безпритульних собак, які дуже часто проявляють агресію до оточуючих.
Але, незважаючи на те, що декілька зграй «орудують» прямісінько біля міської ради та вже відкрили список жертв, влада чомусь не хоче помічати та вирішувати цю проблему.
На законодавчому рівні вирішення проблем безпритульних тварин врегульовано низкою нормативно-правових актів, серед яких дана процедура чітко регламентована Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
У відповідності до ст.16 даного Закону, регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обгрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування, — методами евтаназії.
ВИЛОВ ТА ТИМЧАСОВА ІЗОЛЯЦІЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН
У відповідності до ст.24 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів із дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження й утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, — передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.
Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах, відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5 до 7 години або після 20 години (влітку — після 22 години).
Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів із дня їх вилову обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.
Виловлені бродячі домашні тварини протягом п’яти днів із дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.
Якщо протягом двох місяців із моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, то право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.
У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї, ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.
Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.
Власники зобов’язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.
УМЕРТВІННЯ ТВАРИН
Як би це не дивно звучало, але ст.17 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачає підстави для умертвіння тварин.
Умертвіння тварин допускається:
При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:
Таким чином саме на місцеву владу покладається обов’язок врегульовувати чисельність безпритульних тварин та ліквідовувати тварин, які становлять реальну загрозу для мешканців міста.
Кримінальна відповідальність настає не за сам факт ліквідації безпритульних собак, а за жорстоке поводження із тваринами. Оскільки законодавцем чітко була врегульована процедура умертвіння, з метою мінімізації страждання тварин.
Тому цілком логічним є, що у випадку порушення даної процедури, настає кримінальна відповідальність за ст. 299 КК України (Жорстоке поводження з тваринами).
Згідно з науково-практичним коментарем до Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за даною статтею настає у разі:
Знущання має місце у разі вчинення діяння (дії чи бездіяльності), що завдає тварині (тваринам) істотного болю, має характер мучення. Ознакою кримінально-правового знущання є застосування жорстоких методів його вчинення, тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, шляхом катування, заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічного впливу тощо. Жорстоке поводження може бути вчинене і шляхом позбавлення води, корму, повітря. Знущанням визнається законом і діяння, що має характер мучення, вчинене з хуліганських мотивів. Ця суб’єктивна ознака є альтернативою застосування жорстоких методів його вчинення, але на практиці частіше має місце їх поєднання.
Однак ознаки цього злочину відсутні у разі знищення бездоглядних тварин, при відстрілі тварин на полюванні або іншому видобутку диких тварин, а також при забої домашніх тварин чи при використанні їх для медичних експериментів, якщо це здійснено з дотриманням відповідних правил.
Андрій Г. та Олександр К., м.Новоград-Волинський
На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Останнім часом почастішали випадки звернення громадян зі скаргами на неконтрольовану ситуацію у місті з безпритульними собаками. Так, тільки за минулий тиждень, звернулося дві жертви безпритульних собак. При цьому напади відбувались у центрі міста, у денний час. На щастя, жертви не зазнали серйозних ушкоджень, але при цьому повинні пройти тривалий курс лікування.
Але не всім так щастить. Напевно, всі пам’ятають нещодавню трагедію, яка сталася на Київщині, де четверо собак насмерть загризли героя АТО, який ціною власного життя захистив жінку.
Чи можливо себе почувати у безпеці, проходячи вулицями нашого міста, де зграї безпритульних собак постійно нападають на проїжджаючий транспорт, велосипедистів та людей?
Скільки я живу у нашому місті, не пам’ятаю такої кількості безпритульних собак, які дуже часто проявляють агресію до оточуючих.
Але, незважаючи на те, що декілька зграй «орудують» прямісінько біля міської ради та вже відкрили список жертв, влада чомусь не хоче помічати та вирішувати цю проблему.
На законодавчому рівні вирішення проблем безпритульних тварин врегульовано низкою нормативно-правових актів, серед яких дана процедура чітко регламентована Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
У відповідності до ст.16 даного Закону, регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обгрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування, — методами евтаназії.
ВИЛОВ ТА ТИМЧАСОВА ІЗОЛЯЦІЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН
У відповідності до ст.24 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
Тимчасовій ізоляції підлягають собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
Тимчасово ізольовані домашні тварини протягом семи днів із дня їх вилову повинні бути обстежені і після висновків державної установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин повертаються власникам (після сплати витрат на обстеження й утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, — передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння.
Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах, відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб із 5 до 7 години або після 20 години (влітку — після 22 години).
Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів із дня їх вилову обов’язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред’явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.
Виловлені бродячі домашні тварини протягом п’яти днів із дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані притулки.
Якщо протягом двох місяців із моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, то право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.
У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї, ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.
Повернені власникам тварини підлягають щепленню проти сказу.
Власники зобов’язані протягом тридцяти днів утримувати таких тварин в ізольованому приміщенні і за вказівкою ветеринарної установи доставляти їх для огляду.
УМЕРТВІННЯ ТВАРИН
Як би це не дивно звучало, але ст.17 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачає підстави для умертвіння тварин.
Умертвіння тварин допускається:
- для одержання господарсько-корисної продукції;
- для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
- за необхідності умертвіння новонародженого приплоду тварин;
- при регулюванні чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини;
- за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання;
- за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров’я людей знаходиться в небезпеці.
При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:
- умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
- приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
- забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи;
- переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
- умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.
Таким чином саме на місцеву владу покладається обов’язок врегульовувати чисельність безпритульних тварин та ліквідовувати тварин, які становлять реальну загрозу для мешканців міста.
Кримінальна відповідальність настає не за сам факт ліквідації безпритульних собак, а за жорстоке поводження із тваринами. Оскільки законодавцем чітко була врегульована процедура умертвіння, з метою мінімізації страждання тварин.
Тому цілком логічним є, що у випадку порушення даної процедури, настає кримінальна відповідальність за ст. 299 КК України (Жорстоке поводження з тваринами).
Згідно з науково-практичним коментарем до Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за даною статтею настає у разі:
- знущання над твариною;
- нацьковування тварин одна на одну.
Знущання має місце у разі вчинення діяння (дії чи бездіяльності), що завдає тварині (тваринам) істотного болю, має характер мучення. Ознакою кримінально-правового знущання є застосування жорстоких методів його вчинення, тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, шляхом катування, заподіяння травм, переломів кінцівок, термічного чи хімічного впливу тощо. Жорстоке поводження може бути вчинене і шляхом позбавлення води, корму, повітря. Знущанням визнається законом і діяння, що має характер мучення, вчинене з хуліганських мотивів. Ця суб’єктивна ознака є альтернативою застосування жорстоких методів його вчинення, але на практиці частіше має місце їх поєднання.
Однак ознаки цього злочину відсутні у разі знищення бездоглядних тварин, при відстрілі тварин на полюванні або іншому видобутку диких тварин, а також при забої домашніх тварин чи при використанні їх для медичних експериментів, якщо це здійснено з дотриманням відповідних правил.
Коментарі відсутні