Поминання 9/2017

Поминання 9/2017























28 лютого — 5 років, як немає з нами нашої мами — Доли Костянтинівни КОРЕНЧУК з с.Нова Романівка


Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо тебе ніколи — ні твою радість, ні твою печаль. Холодний вітер сніг розносить, а за дверима вже весна, серце болить, душа голосить, тебе із нами вже нема.


Дочка



4 березня — 10 років, як пішла у вічність дорога наша кума і хрещена — Ліля Іванівна ЗАРЕДІНА


На душі — біль і жаль, і сум. Немає більше вже нашої світлої людини. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, дорога наша. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.


Вічно сумуючі кума Валя і хрещеник Саша



5 березня — 6 років світлої пам’яті Валентина Леонідовича ЗАГУРСЬКОГО


Достигла червона калина, комусь рік новий дарує життя. А ми все виглядаємо сина, ніби вернеться з небуття. Немає горя більшого на світі, коли від нас навік відходять діти. Лебединим пухом тобі земля і Царство Небесне.


Вічно сумуючі рідні



4 березня минає 9 днів, як пішла у вічність наша люба матуся, бабуся, прабабуся — Марія Михайлівна ПШЕНИЧНА


Була для нас, неначе пташка, мов щебетливий соловей, без тебе нам і сумно й важко, а серце плаче ніч і день. Болить душа і сльози ллються, і горю нашому нема кінця, в життя Вас більше не вернути, бо сил таких, на жаль, нема. Ми кажем Вам спасибі, рідна мамо! Бо Ви вказали шлях, яким у світі йти. Через століття до вершин високих Ваш образ в серці будемо нести. В скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.


Дочки, внуки, правнуки, сестра, племінники, всі рідні



7 марта — 40 дней светлой памяти Лидии Иосифовны ФОРМАНЮК — человека, врача от Бога


Наивысшей точкой счастья в жизни для себя считала стремление любить, исцелять людей. Кто знал её способность сострадать, быть щедрой, бескорыстной, человеколюбивой, — помяните эту светлую душу, любящее сердце, неутомимые руки.


Родные, друзья