Це — слова з інтерв’ю начальника Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Галини Антонівни Воробей, якими фахівець пояснює рівень життя українців. У функції податківців не входить міркувати над тим, чому в Україні дедалі збільшується контраст між багатіями і українцями, життя яких все більше нагадує злидні, і чому досі у державі не вироблено справедливого підходу до оподаткування різних категорій.
Податки — одна з найболючіших тем у нашому суспільстві, тим паче, зараз. Підняття мінімальної зарплати з 1 січня не лише потягло «вгору» усі ціни і тарифи, зрівнявши зарплати дипломованих спеціалістів із низькокваліфікованими працівниками, ще й спричинило збільшення податків. Про це — розмова з новим начальником ОДПІ. Галина Воробей обіймає посаду з 10 січня, до цього працювала на аналогічній посаді в Овручі.
— Галино Антонівно, наскільки складно працювати у контролюючій службі, коли, будемо відвертими, населення без зайвої симпатії ставиться до податківців?
— Таке ставлення, зауважу, існує до нашої професії з давніх-давен. Пригадайте історію про княгиню Ольгу, яка спалила Коростень за несвоєчасну сплату податку.
— Ми і власну історію пам’ятаємо: Звягель теж спалив Данило Галицький — за відмову городян сплачувати мито…
— Так, і зауважте, що історія має здатність повторюватися. А нелюбов до контролюючих органів полягає у тому, що люди забувають: ми є посередниками між ними і державою, забезпечуємо надходження до бюджету. Наш обов’язок — забезпечити контролюючі функції: своєчасну сплату податків та подання звітності.
У цьому контексті здобутком у роботі стало впровадження електронної звітності. Тепер, за наявності спеціального ключа, у сервісному електронному кабінеті кожен платник може подати будь-який звіт у податкову чи звернутися за дозвільним документом, а також — подивитися свої нарахування, сплату, оглянути базу платників податків для зменшення ризиків власного бізнесу. Залишилося дуже мало довідок, для отримання яких треба прийти в податкову.
— Процес переходу на електронне декларування відбувався зі «скрипом», бо не усі платники мали справу з комп’ютеризацією. А як нині?
— Спочатку це відбувалося у примусовому порядку, зараз — у добровільному. Люди зрозуміли, що це полегшує їх роботу. За наміром ініціаторів ноу-хау, зменшився прояв корупції. Хоча я не згодна, що вона взагалі присутня у нашій службі.
— Але, навряд чи, ви не згодні з тим, що податки в Україні викликають масу нарікань. Чому, коли увесь світ намагається зменшити податки, у нас — навпаки? І з 1 січня — черговий привід.
— Не погоджуся, що малий чи середній бізнес має сьогодні великий податковий тиск з боку держави. Ось чому: з 1 січня нова мінімальна зарплата складає 3 тисячі 200 гривень або 110 доларів. Два роки тому, коли мінімальна зарплата була 1255, в еквіваленті того курсу валют це також було не менше 100 доларів, а то й більше. Тобто, у цьому плані податкового тиску немає.
Нині для платників єдиного податку для 1-ї групи (які торгують на ринку) кодексом передбачено сплату податку — 10% від прожиткового мінімуму. Тобто, з 1 тис. 600 грн. єдиний податок складає 160 грн. Торік було 10% від мінімальної зарплати — податок з 1 тис. 378 грн. складав 137 грн. 80 коп., тож різниця — 23 гривні. У підприємців 2-ї групи — аналогічна ситуація — 20% від мінімальної зарплати (640 грн.), торік — 275 грн. Податок зріс на 300 гривень, це не так багато. Протести стосуються того, що збільшилася мінімальна зарплата. Але бюджет повинен наповнюватися, повинна виплачуватися пенсія. І якщо ставка єдиного соціального внеску зменшилася, а заробітна плата збільшилася, то ці поняття ототожнюються, немає ніякого тиску.
— Тоді чим викликано в Україні масове скорочення кількості підприємців малого бізнесу? Зокрема, яка ситуація у нашому місті?
— Ситуація з припиненням діяльності спостерігалася у січні-лютому цього року — у зв’язку з нововведенням, відповідно до якого, зареєстрований приватний підприємець, незалежно від того, чи здійснює він діяльність, зобов’язаний щомісяця сплачувати 704 гривні єдиного соціального внеску. Якби наші підприємці переживали за своє майбутнє, то вони зрозуміли би, що це правильно. У Європі запроваджена система накопичення страхового стажу — навіть, якщо європеєць не працює, він оплачує свій стаж для нарахування пенсії. Таким чином, Україна прагнула наблизитися до Європи. Натомість у нас виник опір зі сторони малого бізнесу.
Зараз ситуація змінилася: до 15 березня приватні підприємці масово подали заяви на спрощену систему оподаткування. Порахували, що це вигідно і для 1-ї, і для 2-ї групи. Зрозумійте, усі нововведення — для того, щоб узаконити підприємницьку діяльність. Більше не можна показувати «нульовий дохід», усуваючи себе від сплати податків. У кожного з нас є батьки, дідусі і бабусі, яким потрібно забезпечувати пенсію. За рахунок чого? Тих підприємств, які працюють? Вони забезпечують своїх працівників. Поповнення Пенсійного фонду означає вчасні пенсії. Просто у нас такий менталітет, що українці не завжди можуть прорахувати ситуацію на краще для себе ж.
— Тобто, ви можете констатувати, що кількість підприємців у Новограді-Волинському істотно не змінилася? Якою є динаміка ситуації з нового року?
— У нас, станом на 1 січня, обліковується 8 тисяч 980 платників податків: юридичних — 2 тис. 687 осіб, 6 тис. 293 — приватних підприємців. Впродовж січня-лютого подано понад 200 заяв на закриття, але з березня більше 100 — на відкриття діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Відтак до квітня ми виходимо на позитивне сальдо — люди починають розуміти: якщо здійснюєш підприємницьку діяльність, то маєш платити відрахування. Адже постійно до нас надходили скарги щодо незаконної діяльності пилорам, підпільних цехів із виробництва. Запрацювала ініціативна робоча група з виявлення незареєстрованої праці — і можна констатувати, що ситуація значно змінилася на краще.
— Податкові перевірки на платників наводять певне сум’яття. Хто підлягає перевіркам у першу чергу, і наскільки збільшено штрафи?
— Сьогодні функція проведення контрольно-перевірочних робіт закріплена за головним управлінням області. Збільшення штрафу за недопущення спеціалістів на перевірку складає 230 тисяч гривень, за кожного виявленого незареєстрованого найманого працівника — штраф понад 10 тисяч. На порталі є план перевірок інспекції з праці, який доступний для усіх. Виняток становлять випадки виявлення незареєстрованої найманої праці — тоді перевірки можуть бути незапланованими.
— Про потребу зменшення податків в Україні не говорить хіба що ледачий, особливо про це згадують під час передвиборних кампаній. Яка ваша фахова думка з цього приводу?
— Вважаю, що великого податкового тиску в Україні немає. Завжди розповідаю підприємцям такий факт: уявімо, що я працюю держслужбовцем і отримую 10 тисяч зарплатні. З моєї зарплати утримують 15% податку з доходу фізичних осіб, 1,5% військового збору, нараховують 22% єдиного соціального внеску. Відтак, з 10-ти тисяч — приблизно 4 тисячі складають відрахування. Я працюю 24 робочі дні. Стільки ж робочих днів, припустимо, у підприємців. З 1-ї групи при цьому утримують лише 160 грн. єдиного податку та 350 грн. єдиного соціального внеску, що разом становить 510 гривень. Тож, зауважте, дохід підприємця, який пропрацював півдня і пішов додому, значно вищий.
Гнітить мене, хіба що, підхід до підприємств сільськогосподарської галузі. Якщо раніше сільгоспвиробники були привілейовані й отримували повернення ПДВ на свій рахунок, то нині цей податок повністю йде у бюджет. Ось тут можна зрозуміти ускладнення роботи. А без податків держава існувати не може.
— Чому ж в Україні пересічні громадяни не задоволені розміром податків, а відтак — рівнем свого життя?
— У нас немає порівняння в сплаті податків. Якщо в Європі кожен громадянин чітко знає, до якого числа він зобов’язаний сплатити, то у нас постійно ламають собі голову, як уникнути податків? Доки не зміниться менталітет, до тих пір не матимемо кращого життя. Коли уряд пішов на підняття мінімальної зарплати, щоб збільшити надходження до бюджету, то у нас відбулися масові закриття, аби лише не платити. Українці не готові до змін.
— Якось можна змінити ситуацію на краще?
— Нам потрібно зрозуміти важливість сплати податків. Девіз «сплати податки — спи спокійно» має існувати для кожного. Уявляєте, у нас є платники, які постійно не сплачують єдиний соціальний внесок. Ми їх викликаємо на комісії, розповідаємо, що рано чи пізно податок треба буде сплатити для оформлення на пенсію, а ще й — величезну суму пені. Вони ж все одно намагаються відтермінувати сплату…
— 18 березня — День працівників податкової та митної справи України. Крім того, триває реформування податкової служби. Тож, чого чекаєте, що бажаєте колегам?
— Як буде, — остаточно невідомо, в областях планують організувати структурні підрозділи ДФС, у районах — центри обслуговування платників податків з дозвільними функціями, а контрольні — будуть передані в області. Донедавна у нас працювало 66 спеціалістів, сьогодні у штатному розписі — 36. Більша частина піде працювати за конкурсом в область, близько десяти чоловік довелося звільнити. Залишилися фахівці, для яких робота справді дорога. Здоров’я усім і витримки, яка часто є запорукою успіху в нашій роботі. Спокою — у кожну родину і миру — Україні!