Поминання 12/2017

Поминання 12/2017



























































24 березня минає 40 днів, як немає з нами дорогої дружини, мами та бабусі — Валентини Савівни ГРУЗДЮК


Минає час, але ти вічно будеш в наших серцях. Нехай у цей день усі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне і вічна пам’ять.


Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки



29 березня минає 5 років, як пішов з життя Олександр Сергійович ПЕЛЕШАНКО


Світла пам’ять про тебе — завжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне і вічна пам’ять.


Рідні, близькі, друзі



25 березня минає рік, як пішов з життя наш найкоханіший батько, дідусь, брат, друг — Анатолій Миколайович ЛАВРЕНЮК


Вже рік, як тебе з нами не має…. Інколи таке відчуття, що промайнула вічність…, а інколи здається, що все трапилось вчора, на стільки ця біль жива в душі… В це просто неможливо повірити і звикнути до цього. За цей час нам ні трохи легше не стало, наші серця завжди будуть боліти за тобою… Тебе не має… Ти ніколи більше не повернешся…. А як би хотілося думати, що ти просто кудись поїхав і через деякий час повернешся… Але цього ніколи не станеться…

Твоє надзвичайно добре серце перестало битися… Серце, в якому вистачало тепла і добра для всіх. Ти міг допомагати навіть тим, від кого всі відвернулись. Немає таких слів, щоб висловити весь наш смуток… Скільки б не минуло часу, ти завжди будеш поряд з нами і ми знаємо, що ти нас усіх, десь там зверху, будеш оберігати.

Кажуть, поки є батьки, ми залишаємося дітьми…. На жаль, рік назад ми перестали бути ними…

Спи спокійно, наш коханий і рідненький батько. Хай земля тобі буде лебединим пухом, ти заслужив Божого тепла. Вічного тобі життя у Царствії Небеснім та спокою твоїй душі.


Вічно сумуючі твої діти, онуки, рідні



29 березня минає рік, як пішов з життя Володимир Миколайович Драчук


Ще трохи пожити на думці було, та сонце закрилось, за хмари зайшло. І вітер не віяв, і ліс не шумів, так жити хотілось, та Бог не велів… Тому, хто дорогий був при житті, — від тих, хто пам’ятає і сумує.


Сім’я



22 березня минув рік, як перестало битися серце дорогої для всіх нас мами, бабусі та прабабусі — Олександри Сидорівни Майструк


Матусю, рідна, берегине наша, журавлі летять, зітерши крила в многотруднім леті. Усе, як завжди — сонце і весна, усе по колу, як і споконвіку... І тільки Ви — відчужена й одна, в зимових снах лишилися довіку. Ви не діждались перших журавлів — тяжка недуга світ для Вас закрила…Невпинний час.. Але не в тому річ. Роки любові нашої не збавлять, і ми гуртом між поминальних свіч вплетемо вічну, незгасиму пам’ять... А Ви не гасніть, нам весь час світіть ясним вогнем, на промінь сонця схожим. Ми знаємо, що Ви серед святих перебуваєте у Царстві Божім! А ми в думках про все розкажем Вам, тепер про нас подбають наші діти, спасибі, рідна, мила, дорога і найдорожча над усе на світі! Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Вічний спокій Вам, рідненька, та Царство Небесне!


Діти, онуки, правнуки



26 березня минає 9 днів з дня смерті найдорожчої людини — дружини, мами та бабусі — Надії Степанівни ГАРБОВСЬКОЇ


Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших вдячних серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти була для нас надійною опорою, мудрим порадником, чудовою мамою та найкращою бабусею. Все своє життя ти постійно молилася, підтримувала та турбувалася за всіх нас, та лише думати про себе забувала. Дякуємо тобі, мамо, за життя, яке дала нам, за материнську ласку та любов. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди житиме в наших серцях. Нехай свята земля береже твій сон, а Господь дарує Царство Небесне.


Вічно сумуючі чоловік, діти й онуки



25 марта — год светлой памяти Тамары Никифоровны НОВОСЕЛЕЦКОЙ


Вернуть бы тех, кого забрали небеса, чтоб просто жить, чтоб чаще улыбаться, чтоб в церкви лишь «За здравие» свеча, и чтоб не знать, что значит расставаться...


Родные



25 березня — рік світлої пам’яті завідуючого наркологічним диспансером, прекрасної людини, чудового лікаря — Анатолія Миколайовича ЛАВРЕНЮКА


На душі не стихають біль і сум за втратою. Пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Вам Небесне і вічний спочинок. Сумуємо. Пам’ятаємо.


Колектив наркологічного диспансеру



28 марта — четыре года светлой памяти Феликса Адольфовича БЕЛЯКА


Память о тебе будет жить в наших сердцах...


Родные, близкие



28 березня минає 7 років світлої пам’яті нашої мами — Надії Миколаївни ОСТАПЧУК


Хай тихо скотиться сльоза, за те, що ти колись була, за руки невтомні з мозолями, тепло душі і ніжне серце Мами. З невтішним серцем і думками — ми завжди з вами.


Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, сестри та всі рідні та близькі



22 березня — 9 днів, як передчасно, у розквіті сил, пішов з життя Альберт Михайлович БОЛЬБАН

22.03.1974-13.03.2017 р.


Поки живемо, — нам тужити, твоїм іменем дорожити, життя, тобою недожите, всім нам скорботою болить. Царство тобі Небесне і вічний спокій, наш рідний. Згадайте, хто пам’ятає.


З глибоким сумом дружина, син, усі рідні



22 березня — 17 років світлої пам’яті Юрія Дмитровича ІСКРИЖИЦЬКОГО


Пішов з життя Ти дуже рано, ми не змогли Тебе спасти. Лишив у серці нам глибоку рану. Прости, рідненький наш, прости. Нехай Господь Тобі дарує життя те вічне, неземне, і хай навік Тебе полюбить і прийме в Царствіє Своє.


Сумуючі мама, сестри з сім’ями



Забути не в силі, вернути — не в змозі...


25 березня — півроку, як поріг рідної домівки не переступає мудра, доброзичлива, з лагідною усмішкою, доброю порадою, щирим серцем наш ріднесенький син, чоловік, татусь, дідусик, брат, швагро, дядя, хрещений батько, кум, друг, сусід — Михайло Степанович БЛАГОДИР


Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай там був тобі на небі, а пам’ять — на землі зоріла. Біль і втрату не змити сльозами, а скорботі немає кінця. Ти — мій ангел-охоронець, Ти вирвав мене із полону вбивці, і я народилася вдруге, а ти — загинув. Мій єдиний, пробач мені, що я тебе не захистила і не вберегла. Хто знав, — згадайте і пом’яніть з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй. Низенько схиляємо голови перед твоїм світлим образом.


У вічній скорботі вся наша дружня родина



СПІВЧУТТЯ


Міська рада, депутатський корпус, виконавчий комітет та працівники виконавчих органів міської ради з глибоким сумом висловлюють слова співчуття та підтримки міському голові В.Л.Весельському з приводу смерті матері — Вікторії Антонівни Весельської.

Дуже важко втрачати рідних і близьких людей, а смерть матері — найбільша трагедія в житті кожної людини. У цей важкий для Вас, Ваших рідних і близьких час розділяємо біль утрати та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати за найдорожчою для Вас людиною, а наші щирі співчуття полегшать Ваше родинне горе. Світла пам’ять про Вікторію Антонівну назавжди залишиться у серцях усіх, хто її знав. Вічна пам’ять!