7 мая — 40 дней светлой памяти Валентины Ивановны СКАКОВСКОЙ

Никогда не забыть того страшного дня, который принёс нам столько горя и печали. Нам слёзы душу разрывают, и каждый день тебя мы вспоминаем. Из сердца катится слеза, сжигает боль, кричит душа. Мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Ушла от нас ты очень рано, но мы не смогли тебя спасти. Глубокая на сердце рана. Ушла от нас ты и оставила нам боль и печаль. Вечный покой твоей душе, наша любимая, родная, милая мамочка. Царство Небесное, пухом тебе земля. Помяните вместе с нами, кто её помнит.

Скорбящие дочери Галя и Люда, родные, друзья

4 квітня пішла з життя наша колега — Валентина Макіївна КАЛЄНСЬКА

Довгі роки вона працювала розповсюджувачем газети. Завжди в доброму гуморі, активна, комунікабельна вона вносила частинку тепла й доброти в роботу нашого колективу.

Відпочивайте з миром, Макіївно. Земля Вам нехай буде пухом і Царство в Небесах.

Колектив газети «Звягель»

6 травня — 40 днів, як немає з нами Марії Трохимівни ТИМОЩУК

Вічна Вам пам’ять, Царство Небесне. Пам’ятаємо. Сумуємо.

Сестра, племінники

4 травня минає 5 років світлої пам’яті нашої однокласниці — Валерії НАУМЕНКО

В той день, коли весна буяла, а серце так хотіло жити, тебе, Валерія, не стало, і ми не в силах щось змінити. Глибокий сум і добра пам’ять назавжди залишаться з нами. В скорботі голови схиляєм. Сумуєм, любим, пам’ятаєм. Висловлюємо глибокі співчуття усій родині.

Перша вчителька , 9-В клас та батьки

Рядом нет... В мыслях — навсегда

6 мая — 2 года, как ушла из жизни Ольга Михайловна ЦЯПЕНКО

25.09.1980-06.05.2015 г.

Сегодня 2 года, как нет тебя с нами, моя дорогая доченька, наша мамочка. Какие силы надо иметь, чтобы нести эту тяжесть, тяжесть потери... Доченька, как не хватает тебя в нашей жизни, жизни без тебя... Как истосковалось сердце. Оно разрывается на кусочки, глядя на твоих деток, которые растут без твоей любви и ласки. Больно... очень больно. Дорогая моя кровинушка, буду любить тебя, пока бьётся моё сердце.

Вечная тебе память и покой, моя дорогая.

Мама, сын Максим, дочурка Варя, родные

8 травня минає 12 років світлої пам’яті дорогого татуся, люблячого дідуся, прекрасної людини — Анатолія Івановича КАРПОВИЧА

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогого Татуся. У наших серцях назавжди залишився біль і смуток непоправної втрати. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Нехай Господь дарує Царство Небесне і Вічну Пам’ять. Вічний спокій Вашій світлій душі. Любимо, пам’ятаємо, сумуємо.

Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнуки та всі рідні

Анатолий Иванович БОРОВСКИЙ

31.10.1972-06.05.2003 г.

Нина Францевна БОРОВСКАЯ

10.01.1938-22.07.2009 г.

Вечный Вам покой.

Иван, Владик, Настя, Себастьян, родные, близкие, знакомые, друзья