Із 24 по 30 квітня в Україні проходив тиждень імунізації. Головна мета ініціативи «Український тиждень імунізації» — інформувати населення про вакцинацію як найбільш ефективний інструмент захисту від інфекційних хвороб та важливу умову збереження національної безпеки країни.
Вакцинація вважається одним із найбільших досягнень медицини, яке щорічно дає можливість попередити 3 мільйони смертей і 750 тис. випадків дитячої інвалідизації. На даний час за допомогою вакцин людство здатне попередити 30 інфекційних захворювань. Імунізація визнана одним із найефективніших заходів запобігання захворюванням.
Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним із десяти видатних досягнень охорони здоров’я у XX столітті.
Епідемічна ситуація в Україні з інфекцій, проти яких застосовуються засоби специфічної профілактики, залишається складною. Щорічно на туберкульоз, дифтерію, кашлюк, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуху, вірусний гепатит В хворіє 70-90 тис. людей. Із них 70% — діти. Внаслідок недостатнього рівня імунного прошарку серед населення виникають періодичні та сезонні підйоми захворюваності на ці інфекції.
Зокрема, станом на кінець грудня 2016 року, охоплення щепленнями дітей у віці до 1 року складає: БЦЖ — 72,3%; проти поліомієліту — 60,8%; проти кашлюку, дифтерії та правця — 21,0%; проти кору, паротиту та краснухи — 45,5%; проти гепатиту В — 28,8%; проти Хіб-інфекції — 51,6%.
Імунопрофілактика у нашій країні регулюється законом «Про імунопрофілактики інфекційних захворювань», прийнятим у 1998 році. Закон передбачає проведення безкоштовної вакцинації дітей, відповідно до затвердженого календаря щеплень, на добровільній основі. За своє здоров’я і здоров’я своїх дітей несуть відповідальність батьки, які мають право відмовитись від проведення профілактичних щеплень.
Природно, не існує абсолютно безпечних вакцин. Будь-яке втручання в наш організм несе певні наслідки або відповідні реакції. Однак ці реакції вважаються нормальними, якщо вони спостерігаються у більшості щеплених і з певною сталістю після проведення тієї чи іншої вакцини. Такі реакції можуть бути місцевими, що проявляються у вигляді почервоніння, ущільнення або хворобливості місця введення вакцини, або загальними, які характеризуються загальним погіршенням самопочуття, появою головного болю, нездужання, підвищення температури тіла. Такі реакції проходять протягом 1-4 днів.
Однак в окремих випадках реакція на щеплення може відрізнятися від інших, і тоді мова йде про поствакцинальне ускладнення у щепленої дитини. Причиною можуть бути особливості окремого організму.
Тому, щоб уникнути ускладнень після проведення вакцинації, необхідно звернути увагу на низку умов:

• перед проведенням щеплення дитину повинен оглянути лікар, щоб виключити наявність нежитю, висипу, підвищеної температури та інших ознак хвороб;


• необхідно дотримуватися графіка проведення щеплень та інтервалів між введенням вакцин.

Ставлення до щеплень та імунопрофілактики в цілому є справою індивідуальною, і кожна окрема сім’я має право вирішувати, робити щеплення своїм дітям чи ні. Однак слід знати, що від деяких хвороб, таких, наприклад, як кір, краснуха, дифтерія, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція, вірусний гепатит В, кращого дієвого захисту ще не винайдено. Перш, ніж відмовитись від щеплень і наразити свою дитину на небезпеку, порадьтеся з лікарем.