25 травня — рік, як загинув в АТО Валентин Іванович ЛЕВИЦЬКИЙ

Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці — тривожна рана, бо ти пішов не на годину — назавжди. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі батько, син, брат із сім’єю, рідні

30 травня минає 4 роки, як немає з нами дорогого Володимира Романовича РУБЛЬОВА

Зі сльозами на очах схиляємо голови перед твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто тебе знав. Молимось за вічний спокій твоєї душі, Царство Небесне.

Сумуючі дружина, дочка, зять, онуки

23 травня вже й 9 днів минуло, як відлетіла за обрій душа нашого незабутнього Василя Дмитровича ЦИПИНЬО

Рано Ви пішли від нас, це — непоправна втрата для нашої родини. Були Ви працьовитим, Людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої селянської гордості, Людиною життя. Світ став порожнім без Вас. Ми Вас ніколи не забудемо. Низько схиляємо голови над Вашою могилою. Вічного життя Вам у Царстві Небеснім та спокою душі. Пам’ятаємо. Сумуємо. Не забудемо.

Діти, онуки, правнучка

26 травня 2017 року минає 10 років, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь — Григорій Петрович СУСЛОВЕЦЬ

Пішов від нас ти дуже рано —

В самому розквіті життя.

І в нашій пам’яті навіки

Тобі не буде забуття...

Сумуючі дружина, діти, онуки

25 травня минуло 3 роки, як перестало битися серце люблячого синочка, брата, батька, племінника, друга — Юрія Васильовича ПОЛІЩУКА

Три роки минає без тебе, любий, рідний, дорогий. Три роки, немов спустошена земля. Знов довкола все співа та квітне, не співає від болю лиш душа. Не забудемо і завжди пам’ятаймо ясні очі, милу усмішку твою, і нехай пішов ти у світи безкрайні, — молимо у Бога всі за душу ми твою. Земля тобі пухом, Царство Небесне і вічна пам’ять.

Всі рідні

30 травня минає 5 років, як пішов у вічність Дмитро Анатолійович КОВАЛЬЧУК

Ти в інший світ пішов так рано, лиш тільки пам’ять про тебе жива, вся наша туга і наша рана не вміститься в прості слова...

Люблячі дружина, донька та всі рідні

23 травня минуло 10 років, як немає дорогого сина — Сергія Володимировича САМОЛЮКА

Нема тебе, хоч скільки клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти усмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.

Рідні

27 травня минає 40 днів, як перестало битися серце дорогої нам людини, чоловіка, батька, дідуся — Валерія Володимировича АРТЮХОВА

Той день, коли твій голос згас, і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, і ми не можем з цим змиритись. Спи спокійно, наш любий, хай наш сум, безмірна туга не тривожить твої сни. Нехай вітер тебе заколише, ніжну пісню співають пташки, спи спокійно — ми будем молитись за спасіння твоєї душі. Печаль і смуток серце ранить, низький уклін тобі від нас і вічна пам’ять.

Сумуємо: дружина, діти, внуки