Відсутність вакансій на підприємствах, низька оплата праці свого часу спричинили виїзд молодих спеціалістів на роботу в обласні центри, столицю та за кордон. Нині ця ситуація не лише продовжується, а й може посилитися із введенням в Україні «безвізу». У нашому місті на більшості підприємств відкрито заговорили про гострий дефіцит робітничих кадрів. І якщо окремі роботодавці йдуть у ногу з часом, піднімаючи соціальну планку, щоби залучити кадри та покращити умови їх роботи, то інші займали досі «позицію страуса». Нині ж доводиться витягати налякану голову з піску та усвідомлювати, що час вимогливо пред’являє усім нові вимоги.
На конференції з роботодавцями під назвою «Технічна освіта і ринок праці», яку 23 травня ініціював Центр зайнятості на базі промислово-економічного технікуму (НВПЕТ), обговорили способи підвищення конкурентоспроможності випускників місцевих ВНЗ.
— Усім потрібно перелаштовуватися, якщо хочемо залишитися на ринку праці у своєму сегменті, — зробив висновок із ситуації директор Центру зайнятості Віктор Сербін. — Гострий дефіцит вільної робочої сили так чи інакше відчувають нині усі підприємства. Хочемо привернути вашу увагу до того, що місцеві навчальні заклади цілком можуть бути резервом поповнення кваліфікованими кадрами на підприємствах. Чекаємо від вас пропозицій, починаючи з проходження виробничих практик і участі на захисті дипломних проектів. Напрацюйте відповідні пропозиції на підприємствах, із владою. Це дозволить пом’якшити ситуацію, що склалася на ринку праці.
— 80-90% наших випускників поступають в університети і залишаються працювати у великих містах, де продовжують навчання, — розповіла директор технікуму Алла Петрошук. — Нас це турбує, тому прагнемо створити умови для залучення наших випускників на місцеві підприємства. Зокрема, згодні врахувати від роботодавців конкретні пропозиції у наших навчальних планах, залучити провідних спеціалістів із виробництв для читання лекцій, відбору студентів на практику. Готові також співпрацювати у стажуванні наших викладачів на місцевих підприємствах тощо.
Як розповіли фахівці, за кордоном студенти ще у ВНЗах навчаються працювати на нових приладах та обладнанні, яке лише збираються впроваджувати у роботу. Тим часом, у НВПЕТ та інших навчальних закладах міста матеріальна база для занять створюється винятково на ентузіазмі батьків та викладачів. Коли ж випускники приходять на виробництва, їх кваліфікація не завжди відповідає вимогам. Хоча багато випускників технікуму працюють на місцевих підприємствах, де про їх рівень освіти — чимало позитивних відгуків. Про це, зокрема, довелося почути на цій зустрічі.
Серед активних підприємств, які працюють у напрямку профорієнтації молодого покоління, за оцінкою директора Центру зайнятості, було названо швейну фабрику «Леся» і фармацевтичну фірму «Новофарм-Біосинтез». На цих підприємствах проводять екскурсії, розповідають про вакансії.
Інтеграція навчального та виробничого процесів — один зі способів виходу з дефіциту робітничих спеціальностей. Відтак учасники конференції вирішили рекомендувати Центру зайнятості створити робочу групу з прийняття концепції профорієнтаційної роботи у місті та продовжити створювати банк реальних претендентів-шукачів роботи, які не перебувають на обліку. Також — рекомендувати підприємствам, установам, організаціям розробляти перспективний план потреби у кадрах на найближчі два роки, проводити дні відкритих дверей на виробництвах, залучати до практики студентів, сприяти навчальним закладам наочними засобами, інструментами, приладами та загалом пожвавити співпрацю між зацікавленими сторонами.
На провідних підприємствах міста очікується збільшення потужностей, тож випускникам шкіл радять уважніше ставитися до ситуації на місцевому ринку праці, обираючи майбутню професію.