www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Хитрий

23 Червня 2017 | Оприлюднив: | 56 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Іванові прізвисько Хитрий рибалки дали через його спритність тікати від рибінспекторів.
Браконьєр, як кажуть, він ще той був! Хоч і віком молодий.
Чесні рибалки не раз Хитрому дорікали. Мовляв, припини рибу винищувати. І самі частенько Іванові сітки різали, коли той кудись відлучався.
А дід Степан, старий рибалка, якось напучував ненаситного браконьєра:
— Та візьми вудку, та сядь он під вербичкою і лови рибку, як людина. Яка ж то насолода спостерігати за поплавцем! За його сіпанням, занурюванням! Коли поведе! Яка незвичайна напруга тебе охоплює, коли вивуджуєш рибину! А як тішишся, коли на берег витягнеш пристойного екземпляра!
Хитрий із вибалушеними очима слухав, слухав старого рибалку, а потім, пхикаючи, зліпив:
— Та тра воно мені, як зайцю стоп-сигнал! Щоби я днями ото скнів з тим дрючком! Нє-а, то не моє!
— Ну-ну, — загадково мовив дід Степан. — Не твоє, то не твоє…

* * *

На зелені свята Хитрого мало не спіймали. Рибінспектори. Було це близько півночі. Іван, поставивши сітки, на дерев’яному човні підплив до берега й заходився свій водний транспорт припинати ланцюгом до забитої в землю металевої рейки.
І тут несподівано з кущів вистрибнули рибінспектори. Притисли Хитрого до річки. Вже й за руку схопили. Вив’юнився, спритник. У прохолодну воду кинувся. В одязі. Переплив харцизяка на той берег і застрибав козликом:
— А що, злапали?! Ото-то!
І дулі рибінспекторам тицяє, які потужним ліхтарем освітлювали нахабного втікача.
Та ось нещодавно, перед світанком, коли на небокраї з’явилася сизо-рожева смужка і в несмілому щебетанні прокидалося птаство, Хитрого таки спіймали. Як то кажуть, на гарячому.
А було ось як. «Невловимий» молодий браконьєр саме біля очерету свої сітки «знімав». Неборака так був захоплений своєю браконьєрською справою, що втратив пильність. Незогледівся, як з туманцю на двох гумових човнах виринули захисники водоймищ.
Хитрий, тримаючи в руках мокру сітку, в якій безпорадно теліпалося кілька невеликих плотвичок, отетеріло витріщився не непроханих гостей.
— О! — пробелькотів Іван. — Другани! І чого це вам не спиться?
— Через таких, як ти, спатимеш…
Хитрий на це нічого не відповів. Плиг у воду. Та не пощастило хлопцю. Заплутався, як ті плотвички, у власній сітці.
Виплутали небораку, мов рибину. На човен витягли. До берега причалили. Рибінспектори почали цікавитися ім’ям затриманого. Його місцем проживання. Адресою.
Хитрий плутано відповідав. Вовкувато крутив головою. Було зрозуміло: шукає слушного моменту, аби втекти.
За ним невтомно пильнували. Повторювали запитання. Браконьєр збивався: називався то Прищепою, то Прищепкою. Було очевидно: хитрував.
Тоді один із рибінспекторів суворо наказав Іванові:
— Сідай у машину!
Хитрий здивовано скинув брови:
— А чого це?
— Додому до тебе поїдемо!
— А чого це?
— Документи свої покажеш!
— А чого це?
— Тебе що, заклинило? Що ж, клин клином вибивають…
Хитрий насторожився. Певне, подумав, що його зараз силоміць у авто запхають. Вигукнувши: «Діждетеся!», Іван раптом упав на землю. Точніше, у багнюку, яка ще не протряхла після повені. І таке почав виробляти…
Коротше кажучи, як оте погане порося, почав качатися в багні!
І постав перед рибінспекторами, мов потвора яка болотяна. Грязюка з Хитрого тече. А сам потішливо гигоче:
— А що, як вам?! Ото-то!
Здогадалися захисники водоймищ, для чого він так обмалювався.
А Хитрий далі кепкує:
— Ну що, поїхали?
— Поїхали…
Один кінець кайданки заклацнувся на одній руці браконьєра, другий — на ручці дверцят.
Авто тихенько рушило. Слідом рушив і Іван. Куди дінешся?
Авто трохи прибавило швидкість. Побіг й Іван.
Показалися перші білі хатки села.
Іван як зареве:
— Зупиніть, придурки!!!
Зупинилися.
— Ну що, підеш до свого дому?
Хитрий подивився на свої груди:
— Куди я такий піду?
Один із рибінспекторів сказав Івановими словами:
— Ото-то! Ніхто тобі не винний. То підеш?
— Дайте хоч скупнуся.
— Де?
— Он, у рівчаку.
Пильнуючи, дозволили. Потім повели хлопця до села. Мов арештанта.
Люди виходили на дорогу і, бачачи, мокрого Івана в супроводі рибінспекторів, посміхалися.

* * *

Зрештою, захисники водоймищ свого досягли: злісного браконьєра таки зловили. Побачили його документи. Склали на Івана протокол і згодом направили цей документ до суду.
Після того випадку минуло кілька тижнів. Кажуть, що Хитрого на річці поки не бачили.
Подіяло? Час покаже.

Микола МАРУСЯК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,