«…На осінь у місті з малятами буде десь у середньому 500 голів. І що думають депутати?»
«Собача» тема — проблема бродячих собак у місті — належить до таких, статті про яку, надруковані за роки, могли б сформувати окрему збірку. Причому, не тоненьку. У громади міста тут традиційно різні думки: від гуманізму — до закликів до радикальних дій. Одні підгодовують, пригрівають безхатніх тварин у дворах багатоповерхівок, інші ж — жаліються на безконтрольно шастаючі по місту зграї, окремі особини яких кидаються на перехожих, велосипедистів і, навіть, на автівки (жителі центральної частини міста, певно, не раз бачили чорного пса, який «полює» на проїжджаючі машини, переслідуючи їх та люто обгавкуючи).Мусимо констатувати, що проблема бродячих собак існувала при кожній владі. Як зауважив один із працівників виконкому: «Собаки бігали, бігають і будуть бігати…».
На цьому тлі відзначимо непересічний вклад у вирішення проблеми з боку Валентини Захарчук — голови правління громадської організації захисту тварин «Оберіг». Її зусиллями та під її керівництвом було створено притулок для тварин, розташований на міській околиці. Щиросердно переживаючи за долю кожної бродячої собаки (у розмові з Валентиною Мечиславівною часом складається враження, що за собак вона хвилюється не менш, як за людей), Валентина Захарчук щороку «витребовує» з міського бюджету кошти на фінансування притулку, оббиває пороги потенційних меценатів і спонсорів.
Нижче пропонуємо вашій увазі лист за підписом Валентини Мечиславівни, в якому вкотре йдеться про «собачу» проблему, а також висловлюється подяка всім небайдужим, хто допомагає пані Захарчук у її справі (стиль викладення максимально збережено).
Притулок у Новограді-Волинському існує вже 4 роки. Але проблем не зменшилося. Участі у будівництві міська рада так і не бере. Будується притулок за власні кошти та за допомогою підприємців, яким небайдужа доля цих нещасних тварин.
На даний час у притулку — 250 дорослих тварин, а про маленьких я вже й писати не буду. Їх підкидають у поліетиленових пакетах, в коробках, вішають на паркані в мішках… Одним словом: люди — нелюди…
Тяжко на все це дивитися і неможливо нічого змінити. Виділили місцеві депутати на одну собаку 5 гривень на добу (та ще й не на всіх). На лікування, щеплення, стерилізацію виділили «великий нуль». А кожній тваринці потрібна будочка, мисочка. Не кажучи вже, на чому приготувати цю кашу і в чому її рознести.
Добре, що в нашому місті є ще люди з добрим серцем: Нусбаум, Ющенко, Перерва, Герус, Іванчук, Рибінський, Юшманов, Левицька, Канюка, Портянко, Савчук, Усенко, Захарчук, Дмитренко. Я дуже вдячна всім цим людям за їхні добрі великі серця.
Біля притулку є сусід — завод «Церсаніт». Він багато допомагає притулку. Всі ці чотири роки я варю кашу влітку і взимку завдяки їм. Крупа зберігається в їхніх ємкостях та діжечках. Було побудовано понад 100 буд із їхнього матеріалу. І коли б я не прийшла за допомогою, мені не відмовляли. Велике спасибі Збиславу Кров’яку за його добре серце та його підлеглим — М.М.Шокур та Станіславу Мар’яновичу.
Я провела підрахунок тварин міста і нарахувала понад 100 «дівчаток» (сук). На осінь у місті з малятами буде десь у середньому 500 голів. І що думають депутати? Якщо не виділяють кошти на стерилізацію. Я стерилізувала всього в цьому році 15 тварин. А що далі?
Шановні новоград-волинці, прошу вас! У спальних районах бігають тваринки, давайте разом їх стерилізуємо, я вам допоможу. В місті стане спокійніше. Не буде цих «весільних караванів», тварини стануть спокійними й не агресивними.
З вашою допомогою ми швидше вирішимо цю проблему. І не вірте всіляким пліткам про притулок. Приходьте і побачите все на власні очі. Зарплату я не отримувала і не отримую. Просто я люблю цих нещасних бездомних тварин і стараюсь, щоб у них була своя домівка, прагну дати їм хоча б трішки тепла й ласки.
В.ЗАХАРЧУК, голова правління громадської організації захисту тварин «Оберіг»
P.S. Валентина Мечиславівна залишила у редакції «Звягеля» свій контактний номер телефону. Якщо хтось бажає долучитися до вирішення проблеми, — звертайтеся.
Коментарі відсутні