Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи

7 серпня минає 5 років, як перестало битися серце рідної донечки — Марини Валеріївни ГАВРИШ

Тобі було лише 20. Той день, коли твій погляд згас, і серце перестало битись, став найстрашнішим днем для нас, з яким не можемо змиритись. Хіба буває в світі більший біль, коли навіки йде дитина? І до могилки буднями неділь веде протоптана стежина. В такі роки — живуть, кохають... У тебе, Господи, наша донечка — жива... Хай в небо лине вічна пам’ять, присипана квітками матіол ота протоптана стежина. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом.

У вічній скорботі мама, тато, хрещена і брат Юра

4 серпня — 2 роки, як немає з нами нашої донечки — Ірини Юріївни МЯКОТИ-КУЧЕРОВОЇ

Туга і біль поселилися в наших серцях, душа не приймає, що тебе немає в живих.

Батьки

4 серпня — рік з дня трагічної смерті Влада ГРИЦЕНКА

Перестало битися твоє добре серце, у якому вистачало тепла для всіх. Підступна смерть вирвала тебе від нас. Ти пішов у інший світ, звідки немає вороття. Хай сонечко зігріває твою останню домівку, хай добрі янголи охороняють твій спокій. Скільки не мине часу — ти завжди будеш поряд із нами.

Твої однокласники та їх батьки

Такий, як ти, буває раз на все життя...

4 серпня — рік пам’яті єдиного сина — Владислава ГРИЦЕНКА

Хіба буває в світі більшим біль, коли навіки йде дитина? І до могилки буднями неділь веде протоптана дорога. Там, серед квітів і вогню свічок, десь загубились сміх і втіха. Заплуталось вузлом поміж стрічок в моїй душі лиш чорне лихо. Мій Боже, він такий ще молодий!!! В такі роки живуть, кохають. У тебе, Господи, мій син — живий... Хай в небо лине вічна пам’ять, присипана квітками матіол ота протоптана стежина. Хіба буває більший біль, ніж той, коли ховала сина?!

Дякую всім за підтримку, мама

6 серпня минає 40 днів, як не стало дорогої нам людини, люблячого чоловіка, батька, турботливого дідуся — Олександра Миколайовича ДУБРОВА

Так пусто стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуєм за тобою. Не вистачає усмішки і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід ти залишив і стільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив ти для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття,тобі не буде забуття. А поки пам’ять житиме в віках, — живим ти будеш і у нас в серцях. Спи спокійно, любий, рідненький наш, ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки і всі рідні

2 серпня минуло 9 днів, як пішла від нас у вічність дорога і люба донечка, дружина і мама — Людмила Іванівна ТАРАСЮК

Горе наше не змірити і сльозами не змити. Ми тебе, як живу, будем вічно любити.

З глибоким сумом вся твоя родина

9 серпня минає 40 днів, як не стало рідної нам людини — Андрія Миколайовича БУГОВА

В той день навкруги життя буяло, а серце так хотіло жити. Тебе в нас, дорогенький, не стало. І ми не в силах щось змінити. Не стерти наш біль гіркими сльозами. Хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, син

5 серпня — 10 років світлої пам’яті дорогенької мами і бабусі — Галини Кирилівни БРЮХОВЕЦЬКОЇ (КАТЮХИ)

Залетіла у віконце пташка, знаю, рідна, то твоя душа. Хай зійде до тебе Божа ласка, щоб хоч в снах до мене ти прийшла. Не буває більшої любові і тепліших рук вже не знайти. Найцінніше — мамине є слово, по якому у житті іти.

Донька із сім’єю

6 августа — 5 лет, как ушёл в вечность Виктор Васильевич ПОТАПОВ

Светлая память останется в наших сердцах. Царство Небесное и вечный покой.

Скорбим, помним, любим.

Семья Переступняков, Островских, соседей

6 серпня — 5 років світлої пам’яті дорогої нашої мами, дружини, бабусі — Любові Савеліївни КОСИНСЬКОЇ

Пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Спочивай з миром. Царство тобі Небесне,ріднесенька.

Сумуючі чоловік, діти, внуки

4 серпня минає рік, як не стало нашої мами, сестри, бабусі — Яніни Мартинівни ІНЖИЄВСЬКОЇ

Ти в нашій пам’яті живеш, неначе пісня солов’їна. Ніколи з серця не підеш, бо ти для нас — одна єдина. Пам’ятаємо, любимо, сумуємо. Вічна пам’ять.

Рідні