Венеричні хвороби — дуже підступні. Люди тривалий час можуть не знати про те, що є носіями інфекцій. Кожне венеричне захворювання спричиняється певним видом мікроорганізмів чи вірусів.
Загалом існує понад 20 видів збудників, які належать до групи інфекцій, що передаються статевим шляхом. Найпоширеніші — ВІЛ/СНІД, сифіліс, трихомоніаз, гонорея, хламідіоз, герпевірусні інфекції, венеричні кондиломи (бородавки), мікоплазмоз урогенітальний. Усі вони потребують негайного виявлення та лікування. Лікуванню підлягають усі інфекції, окрім ВІЛ/СНІДу.
Шляхи зараження:

• незахищений статевий акт (ризик інфікування існує не тільки при вагінальному й анальному, а й при оральному сексі);


• ін’єкційний — при вживанні ін’єкційних наркотиків;


• вроджений — коли дитина інфікувалася при народженні від своєї мами;


• побутовий — при недотриманні особистої гігієни.

Дуже важливо виявити захворювання на ранній стадії. Кожна з перерахованих інфекцій має свою клінічну картину проявів і відповідно, різний інкубаційний період (від моменту зараження до перших проявів). У більшості випадків найбільшу небезпеку становлять не самі захворювання, а ускладнення, які вони викликають. Дані інфекції можуть спричинити запальні процеси матки та придатків, рак шийки матки (у жінок), простатит, недуги сечостатевої системи (у чоловіків).
Венеричні захворювання можуть загрожувати безпліддям. Перед тим, як планувати вагітність, потрібно обов’язково пройти консультацію у лікарів — акушер-гінеколога, уролога та дерматовенеролога. Оскільки венеричні захворювання дуже небезпечні для плоду, вони викликають вади розвитку та можуть спровокувати його невиношування.
У кожної хвороби є свої симптоми, але існують загальні ознаки, які мають насторожити. Біль при сечовипусканні, його почастішання, поява виділень (білі, зеленкуваті, слизові), свербіж у статевих органах, їх почервоніння, неприємний запах виділень тощо. У чоловіків, як правило, з’являється біль у мошонці, яка поширюється на крижі і поперекову область.
Щоб запобігти зараженню, необхідно принаймні раз у рік проходити обстеження. Не нехтувати проходженням профілактичних медоглядів. При наявності незахищених випадкових статевих контактів потрібно звернутися до лікаря. У разі інфікування хворий повинен бути готовий до того, що процес лікування може бути тривалим. Оскільки кожна інфекція (а їх одночасно може бути декілька), має свою чутливість до антибіотикотерапії. Маючи в організмі такі інфекції, без медичної допомоги людині не обійтися. Тож, ефективне лікування може призначити тільки фахівець — самолікування недоречне!
Консультація та лікування є анонімними та конфеденційними. Адреса дермато-венерологічного диспансеру: вул.Н.Оржевської, 13. Тел.: для довідок: 5-22-89.