11 вересня минає 9 днів світлої пам’яті нашої матусі — Галини Сергіївни ЖУРАВЕЛЬ

На небі зірочка згоріла, промінчик сонечка погас, мов чорна хмара налетіла, забрала матінку у нас. Вже ти ніколи не зустрінеш, нас не обнімеш більше ти. Земелька пухом тобі, мамо... Прости нас, мамочко, прости...

Твої діти, внуки, чоловік, рідні, друзі

Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте...

9 вересня минає рік, як відійшов у інший світ люблячий чоловік, добрий батько, турботливий дідусь, який завжди був привітним і з добрим почуттям гумору, — Олексій Степанович СКИБА

Кажуть, Бог забирає найкращих... Щемить душа і капає щодня сльоза, бо назавжди, рідненький, покинув ти нас, пішов у інший світ, звідки вже немає вороття. Немає слів, щоб жаль цей передати... Все, що у серці, дуже важко розказати. Такого, як ти, вже не буде. Такого, як ти, любили і шанували люди. Такого щедрого і доброго, як ти, не забувають, бо ти був людиною з великої літери для всіх, а такого, як ти, вічно пам’ятають. Нехай Господь Бог дарує твоїй душі Царство Небесне та вічний спокій.

Сумуючі дружина, діти, онуки

11 вересня — 40 днів, як немає з нами Раїси Іванівни УСТИНОВОЇ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й ми. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, — була найкраща в світі Мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Вічно сумуючі чоловік, дочка, зять, внуки

9 вересня — 9 днів, як немає з нами Лариси Юріївни РУДЗЕЙ

Ти у нашій пам’яті живеш, неначе пісня солов’їна, ніколи з серця не підеш, бо ти для нас — одна-єдина.

Сумуємо: чоловік, дочка, онук, син та рідні

8 вересня минає рік невимовної печалі без Миколи Григоровича Ковальчука

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Кажуть, Бог забирає рано найкращих. Минає рік тяжкої скорботи і печалі без тебе, як відлетів ти у далі неземні, залишивши нам лише спогади та смуток. Не стирається рана у наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком та найкращим дідусем. Весь час турбувався про нас, але забував думати про себе. Згадайте добрим словом, хто був знайомий. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою твоїй душі, рідненький.

Сумуємо, пам’ятаємо.

Дружина, діти, онуки

7 вересня — 9 днів, як перестало битися серце нашого дорогого, рідного чоловіка, батька, брата, дідуся — Юрія Григоровича ОСТАПЧУКА

Життя земне складне і швидкоплинне, і рідних проводжати, безумовно, жаль. Твій образ зберігати будем вічно, і пам’ять, і тяжку печаль.

Вічно сумуючі дружина, діти, брат, онуки, теща, сім’я Добжанських

5 вересня минуло 9 днів, як немає з нами найкращої, найдорожчої матусі, бабусі — Марії Іванівни АНТОНЮК із села Гульськ

28.08.1948-28.08.2017

Тепло Вашої душі залишилось з нами. Ми завжди будемо пам’ятати, любити та згадувати Вас. Царство Небесне та вічний спокій Вашій душі. Спочивайте з Богом.

Вічно сумуючі чоловік, донька, син, невістка, зять, внуки та всі рідні

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

Кажуть, Бог забирає найкращих...

Віктор Альфонсович ГАРБОВСЬКИЙ

10 вересня минає сороковий день тяжкої скорботи і печалі, як немає тебе з нами. Великий біль утрати в серці від того, що ти назавжди покинув нас, та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Нехай у цей день згадають всі, хто тебе знав, пам’ятав, любив. Вічний спокій твоїй душі і Царство Небесне.

Дружина, діти, онуки

14 вересня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті дорогої, рідної, доброї людини — чоловіка, батька — Віктора Івановича КРАВЧУКА

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла Твого серця і душі вистачало для нас усіх. Ми ніколи не зможемо повірити у те, що навіки перестало битися Твоє турботливе серце. Плачуть за тобою усі стежки, плаче дім, бо немає господаря в нім. Пам’ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Твоїй душі.

З глибоким сумом дружина, діти, рідні

8 вересня минає рік, як пішла у вічність дорога, рідна нам матуся, бабуся — Алла Романівна ЄНЖИЄВСЬКА

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе немає і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Нехай у цей день згадають всі, хто тебе знав, пам’ятає і любить.

Сумуючі донька, син, онуки, рідні

7 вересня минуло 3 роки, як пішла у вічність дорога та рідна дружина, матуся, бабуся — Галина Платонівна СОКОЛОВСЬКА

Серце не вірить, душа не сприймає, що серед живих Тебе вже немає. Свідомість до спокою кличе, а серце щемить і щемить. Тебе, наша рідна і люба, довічно не зможемо забути ні на мить. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

Чоловік, діти, онуки