Є люди, для яких ліс, з огляду на їх роботу, служить робочим кабінетом. От лише назвати ці природні апартаменти «кабінетом» просто неможливо — тут немає стін, замість стелі — широкі крони дерев, крізь які проглядається синь неба, замість галасливих працівників — шепіт природи. Тож ми залюбки відгукнулися на запрошення державного підприємства «Городницьке лісове господарство» зустрітися напередодні професійного свята — Дня працівників лісу України, що відзначають 17 вересня. І, скажу відверто, не пошкодували, адже насолодитися серед робочого тижня компанією дубів і сосен — то приємна рідкість для багатьох, для журналістів — у тому числі. Та й для працівників лісгоспу це — далеко не завжди виробнича необхідність, бо йдуть працювати сюди саме ті, кому затісні кабінети, для кого — це душевна необхідність. Про це та інше (звісно, і про проблеми) ми й поговорили з нагоди свята.
КАРТИНА ЛІСУ — НА ВИДНОТІ: МІЖ ПОРТРЕТОМ ШЕВЧЕНКА І ТРИЗУБОМ
На півночі Новоград-Волинського району розташований Городницький лісгосп, до складу якого входять шість лісництв. Якщо би вам зав’язали очі і привезли у головний офіс, то щойно ви озирнетеся довкола — одразу здогадаєтеся, що ви у приміщенні працівників лісу.
Йдеться про офіс лісівників у Городниці — всередині усе зроблено з дерева. Тут не побачиш ані дешевого китайського пластику замість дверних коробок чи на вікнах, ані «голого» євроремонту — запах деревини створює атмосферу лісу.
Навколо будівлі, оточеної впорядкованими зеленими насадженнями, — ореол царства природи. Потрапляєш сюди й усвідомлюєш, якими маленькими є люди та їх проблеми, порівняно з величними природніми багатствами. Ким станеш ти для природи — другом чи ворогом — таким чином вона тобі й віддячить.
Перед кабінетом директора Віктора Мельника, на табличці поряд із прізвищем керівника, зустрічає порада: «Перед тим, як зайти, дайте для себе відповідь: у чому проблема? Які є вирішення проблеми? Ваші пропозиції?» Це дициплінує і змушує згадати вислів: «Майбутнє лісу — у твоїх руках». Саме так, до речі, називається щорічна акція лісівників, у рамках якої кожен має змогу посадити дерево. Про те, що лісівники займаються не лише вирубкою, а значною мірою — вирощуванням культур і посадкою — вони розповідають найбільш натхненно. На підтвердження, ми відвідали теплиці, де вирощують нові породи дерев. Про це — згодом.
Успішність будь-якого підприємства добре характеризують подяки не лише за роботу, а й за щедре меценатство. На стінах робочого кабінету Віктора Мельника стільки вдячності (поміж дипломами за здобутки), що потрібно витратити чимало часу, аби перечитати усі: від храмів, військових, мисливців, освітян, медиків, спортсменів тощо.
Головний меседж подяк: «Сійте добро, і нехай воно повертатиметься до вас сторицею» означає, що вдячних лісгоспу за підтримку людей є дуже багато. На підприємстві цим пишаються, згадуючи українську приказку, що «до порожньої криниці по воду не ходять».
Лісгосп на території Городниці — єдине успішне державне підприємство, на якому трудяться понад 300 працівників. По допомогу сюди йдуть ще й тому, що директор є не лише обласним депутатом, а, як кажуть, людиною з добрим серцем — відзнаки та подяки це красномовно засвідчують.
У Заслуженого лісівника України Віктора Мельника підлеглі навчаються не лише мудрості і людяності, а й завзяттю до роботи. Як і кожен успішний керівник, він доводить, що «коли є заради чого старатися, то не гріх і перестаратися». Чергова державна нагорода від Президента України — орден «За заслуги 3-го ступеня» — внесена у почесне видання «Державні нагороди України». На полицях робочого кабінету кар’єрний успіх керівника лісгоспу засвідчують вже два таких видання 2016-го та 2017-го років, на черзі — вихід нового, третього. Втім, найкраще пошану до своєї професії у кабінеті керівника символізує картина з зображенням лісу, розташована на найвиднішому місці: між портретом Тараса Шевченка з одного боку і дерев’яним тризубом — з іншого.
ЧИМ ЖИВЕ ЛІСГОСП?
Про це лісівники уміють розповідати як, спираючись на статистику, так — і на романтику лісу. Без неї у багатьох професіях, погодьтеся, — нікуди, але й статистичні дані, особливо успішного підприємства, — дуже важливі.
Загальний дохід підприємства від реалізації продукції за 8 місяців 2017 року складає 85 мільйонів 96 тис. грн. Із загального отриманого доходу на експорт відвантажено продукції на суму 19 млн. 473 тис. грн., що становить 22,9% від реалізації.
Реалізація продукції деревопереробки становить 23 млн. 319 тис. грн. — 27,4% від усіх доходів.Чисельність штатних працівників на підприємстві — 319 чоловік. Середньомісячна заробітна плата з початку року склала 6186 грн.
З початку року до зведеного бюджету сплачено 15 млн.
483 тис. грн., до державного — 10 млн. 131 тис., до місцевого — 5 млн. 352 тис. Крім того, єдиного соціального внеску сплачено 3 млн. 785 тис. Разом сплата податків усіх рівнів та єдиного соціального внеску за 8 міс. склала 19 млн. 268 тис.
З початку року на рубках головного користування та на рубках формування заготовлено 90,6 тис. куб. м деревини. Лісопродукція вивозиться на склади лісгоспу, для проведення розкряжування та для реалізації споживачам. З початку року було перероблено деревини власними силами — 11,7 тис. куб. м, на власні потреби направлено 2,9 тис. куб. м, реалізовано на внутрішньому ринку — 60,6 тис. куб. м, на експорт — 21,0 тис. куб. м.
— Працюємо, створюємо нові культури, вирощуємо садибний матеріал, доглядаємо за лісом у процесі його вирощування, — розповів головний лісничий Леонтій Валенкевич. — Проводимо формування і оздоровлення лісу, наступного року у господарстві намічено базове лісоупорядкування. Під час цього складається уся господарська діяльність підприємства на десятиріччя, яку проектує організація «Ліспроект» у складі «Держкомлісгоспу». Ці відповідальні служби проектують також вирубки, насадження культур, лісогосподарські, протипожежні заходи тощо.
ВСИХАННЯ ХВОЙНИХ ПОРІД — ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА
У цьому питанні лісівники і громада часто є по різні боки барикади. Можливо, тому, що у пресі про це — замало інформації, а можливо, через втрачений кредит довіри до працівників лісу, який, чого гріха таїти, існує в українському суспільстві.
Тим не менше, факти невтішні: 90% хвойного лісу на території Городницького лісгоспу — вражено верхівковим короїдом. Проти цього шкідника науковці досі не знайшли засобу дієвої боротьби, відтак єдиний спосіб боротися з проблемою — вирубати пошкоджені дерева. Зважаючи на те, що сосна є основною лісоутворюючою породою, масштаб проблеми вже сьогодні став тотальним.
— Важко знайти ділянки лісу, не вражені короїдом, — розповів Леонтій Валенкевич, провівши для журналістів екскурсію у лісі. — Порятунок один — проведення санітарних рубок ділянок, заселених шкідниками. Від цього нині потерпають Польща, Білорусь, сусідні області Росії.
Очевидно, пов’язана прикра ситуація з глобальним потеплінням, унаслідок чого склалися сприятливі умови для шкідника. Сосна — наш абориген, місцева порода, яка не потребує багатих грунтів, приживається на пісках. Чи можливо буде її замінити іншими породами, і який вихід із ситуації — чекаємо на дослідження науковців.
До 1 листопада науковці збираються надати лісівникам свої висновки. Наразі масове вирізання лісу спричинило резонанс у суспільстві, тож, користуючись нагодою, журналісти попросили працівників лісу прокоментувати ситуацію.
Коли плоди їх праці пропадають, кажуть лісівники, для них це — особливий біль. На підтвердження цього журналістам показали вражені хворобою, сухі дерева з верхівками рудого кольору і наслідки, до яких призводить небезпечний шкідник-короїд.
— Стовбури починають всередині синіти, бо короїд несе грибок, що викликає синьку деревини. Продукти розпаду деревини є кормом для жука — це й викликає всихання дерева, — розповів, погладжуючи посинілі стовбури, головний лісничий. Картина і справді моторошна: скидається на померлих істот, яких не змогли врятувати люди…
Вражена шкідниками деревина має значно гіршу якість і дешевшу ціну. Від санітарних рубок отримують здебільшого дрова технологічні та паливні. Сухостій переробляють власними силами у цехах переробки. Для цього запущено нову лінію, створено 14 нових робочих місць. У цехах з початку року перероблено 11,7 тис. куб. м деревини, отримано продукції на суму 11 млн. 360 тис. грн. Здебільшого лісгосп виготовляє заготовки для європіддонів із хвойних та листяних порід, заготовки пиляні дубові — для виготовлення паркету, дошки різних порід обрізні та необрізні, штахетник та інші вироби.
Є ЧАС ЗРІЗАТИ ЛІС І ЧАС САДЖАТИ НОВИЙ
— Ліс для того садиться, щоби збирати його врожай, — розповів головний лісничий. — Він має певний вік і виконує свої біологічні функції, коли живий, а коли ці функції втрачаються — внаслідок ушкоджень, всихання, відмирання, то дерева потрібно знімати. Шкода, що науку посунули впродовж останніх десятиріч, а тепер згадали, бо прийшла біда — новий шкідник, від якого ще належить знайти порятунок.
Зрозумійте, лісових спеціалістів не можна замінити іншими, без шкоди для галузі. Коли приходять непрофесіонали, то займатися збереженням ресурсів вони не будуть, будуть лише використовувати. Специфіка ж нашої лісової галузі — передати естафету нащадкам. Сосну, яку зараз ми висаджуємо, маємо надію, що зрізатимуть наші діти, коли прийде час, адже вік цієї породи — 80 років.
Рубки лісу починають проводити з п’ятирічного віку насаджень. Скажімо, щоб вивести «у люди» світлолюбиву сосну, слід прорідити поряд із нею «піонерів» — березу, осику. Нині на підприємстві працює 30 кущорізів, які проводять рубки молодняка. Осика, наприклад, росте у перші роки удвічі швидше за сосну, тож про чесну конкуренцію не йдеться.
«Осика — аби дожила до 50 років і відмирає, а сосні треба 80 і дати світло, тому ми рубаємо. Чому про це не кажуть? — обурюється головний лісничий. — Чому ніхто не згадує нас, коли ми дбаємо про нові насадження? Про те, як цих «дітей» треба вивести у світ і показати їм сонце, щоб вони могли рости і конкурувати з сусідніми породами».
НАЙКРАЩЕ РОСТЕ ЛІС, КОЛИ ЙОГО САДЯТЬ ДІТИ
Цим спостереженням діляться чи не усі лісівники, тож пишаються співпрацею зі школярами — у Городниці діє шкільне лісництво, що навчає учнів цінувати природу і розмножувати. Під керівництвом вчителя хімії та біології Сергія Маруша, разом із працівниками лісу, на закріплених лісових кварталах дітей навчають, проводять змагання, заохочують.
До посівкового матеріалу у лісництві ставляться, наче до малюків. Напевно, тому теплиці лісництва нагадують пологові будинки, де затишно і комфортно, створено сприятливі умови для саджанців. Пізніше маленькі сосни, ялинки, модрини, самшит переносять на ділянки лісу. На цьому робота не завершується, а починається — увесь час за насадженнями доглядатимуть лісівники.

У саджанні молодого лісу активно допомагає громада. Окрім учнів, — представники абсолютно різних професій з міста і району. Надзвичайно цікаво було споглядати молодий ліс, започаткований сім років тому, участь у створенні якого брали й наші колеги-журналісти. Можете уявити їх реакцію, коли вони побачили, як стрімко виросли посаджені ними деревця. Без перебільшення, це приємно.
НАВІТЬ У СВЯТО ПРАЦЮВАТИМУТЬ
Ще б пак: ніхто не відміняє у свята ані самовільні рубки, за чим стежить лісова охорона, ані пожежі, ані, зрештою, нові напади короїда. Тому навіть у професійне свято, розповіли у лісництві, тут працюватимуть. Звісно, відбудуться урочистості, відзначення кращих і вручення премій усім працівникам, їх тут уміють цінувати.
У числі перших до свята буде відзначено кращих працівників: помічника лісничого Надслучанського лісництва Наталію Домославську, майстра лісу Кленівського лісництва Геннадія Литвинчука, навальника-штабелювальника нижнього складу Анатолія Остапчука, помічника лісничого Липинського лісництва Сергія Остапчука, майстра лісу Червоновольського лісництва Юрія Радчука, водія Городницького АТП Мусія Степанюка, стропальника погруздвору Віктора Щавінського.
Керівництво Городницького лісгоспу вітає свій колектив із Днем працівників лісу і бажає подальших успіхів у роботі, вагомих трудових досягнень в ім’я розвитку і процвітання лісової галузі Батьківщини та рідного краю.