www.zvyagel.com.ua







Праздники Украины

free counters
Сайт СШ №7 г.Новограда-Волынского
Сайт Свято-Троицкого кафедрального собора г.Новограда-Волынского Яндекс.Метрика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Украина онлайн


Ярослав Лук’янчук продовжує боротися з онкодіагнозом

22 Вересня 2017 | Оприлюднив: | 38 просмотров
0 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 50 votes, average: 0,00 out of 5 (0 оценок, в среднем: 0,00 из 5)
Для того щоб оцінити запис, ви повинні бути зареєстрованим користувачем сайту.
Loading...

Ранок нового тижня розпочався в редакції з візиту бабусі онкохворого хлопчика з Пилипович — тринадцятирічного Ярослава Лук’янчука. Наші колеги неодноразово писали про цей випадок у місцевій пресі, оголосивши акцію з інформаційної підтримки Ярослава. У місті відбулося декілька благодійних заходів, які організовували меценати для збору коштів на лікування, мешканці міста і району також фінансово підтримували хлопчика. І ось виникла нова потреба у коштах, у зв’язку з чим рідні Ярослава звернулися до нашої газети.
Боротьба Ярослава з саркомою Юінга триває вже півтора року. За цей час у Київському національному інституті онкології проведено 16 хіміотерапій і три операції. На жаль, остання перевірка після операційного втручання засвідчила невтішну новину про рецидив. Як сповістили медики, знову з’явилися метастази, а на продовження лікування потрібні кошти, яких у багатодітної сільської родини немає.
— Просимо людей не залишатися осторонь нашої біди, відреагувати душею і допомогти коштами, — зі сльозами на очах просить бабуся Ольга Василівна. — Ярослав дуже хоче жити, але його здоров’ю продовжує загрожувати небезпека. Будь ласка, подаруйте нашій дитині підтримку, і добро вам повернеться сторицею.
У магазинах міста розміщено тару для збору коштів. Гроші також можна перерахувати на банківську картку батьків у «ПриватБанку»: 4149 4978 6927 7451.
Тел. мами Оксани: (097) 819-30-22.
На початку тижня Ярослав вирушив із батьками на 17-ту хіміотерапію. Ця історія (на жаль, нині їх, пов’язаних із онкологією, занадто багато) вкотре нагадала, що життя схоже на крихку вазу. Ми наївно думаємо, що вона не розіб’ється, але часом (яким чином обирає Бог — лише йому відомо) ця віра, наче старенький бабусин сервант, зрушує з непохитного місця, і ваза починає падати. Час падіння залежить від обставин і долі. У одних він стрімкий, у інших — довгий, виснажуючий. Одне зрозуміло точно: люди у нашій країні часто залишаються один на один із бідою, і тоді крихка ваза, падаючи, розбивається. Хто винен у цьому? Медицина з її захмарними цінами чи економіка з низьким рівнем життя? Людям із онкодіагнозами не відведено терміну, щоб розібратися. На жаль, часу на порятунок іноді залишається дуже мало…

Юлія КЛИМЧУК

Вы должны войти что бы писать комментарии.

Позначки:, , , ,