2 октября — годовщина светлой памяти Николая Ильича ПРОКОПЧУКА

Дорогой муж, папа, дедушка и прадедушка, ты ушёл от нас, оставил печаль и слёзы. Всегда останешься в наших сердцах добрым, заботливым и дорогим. Мы никогда тебя не забудем. Царство Небесное тебе и земля пухом.

Жена, дети, внуки, правнуки

2 жовтня минає 40 днів, як жорстока хвороба забрала у нас дорогого сина, брата, хрещеного, дядька — Євгенія Леонідовича ЧЕЧЕТА

Біль — у серці, смуток і пам’ять про тебе не покидають нас. Ти рано відійшов у вічність, залишивши світлу пам’ять, добрі справи. Царство Небесне і вічний спокій твоїй добрій і світлій душі. Лебединим пухом хай буде тобі земля.

З глибоким сумом мама, сестра Марина, швагро Ігор, хрещеник Владислав, племінник Артем

2 жовтня минає 20 років, як трагічно загинув Віктор Максимович СКИДАН

Ти був працьовитим, справедливим. Людиною великої душі, Людиною життя. Рано ти пішов від нас. Ми ніколи тебе не забудемо. Вічного життя тобі в Царстві Небеснім та спокою твоїй душі.

Дружина, діти, внуки

1 жовтня минає рік, як пішов з життя Анатолій Михайлович ГУДЗЬ

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде з нами. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, онуки, рідні та друзі

28 вересня минуло 9 днів, як немає з нами найкращої, найдорожчої дочки, дружини, матусі — Людмили Григорівни КОТОВОЇ

13.03.1973-20.09.2017

Ти 9 днів тому назад пішла від нас, не попрощалася... І 9 днів серця болять — навіки біль в них оселився. Нещодавно ти була жива і прикрашала світ собою, в одну ти мить від нас пішла, де нам знайти тепер спокою? Де сил душевних відшукати, щоб пережити таке горе? Так хочемо тебе ми обійняти... Не все, на жаль, по нашій волі. Без тебе ми вже 9 днів живемо в тузі надзвичайній, не відшукати таких людей — у всьому була ти ідеальна. На жаль, тебе нам не повернути, прийми вірші від нас в дорогу. Душі твоїй — на небо шлях, від нас пішла ти аж до Бога...

З глибоким сумом і любов’ю батьки, чоловік, дочка

29 сентября — 9 дней, как перестало биться сердце дорогого, любимого мужа, отца, деда — Анатолия Исааковича ВОДОВОЗА

Не простившись ни с кем, не сказав всем: «Прощай!», скрылся Ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя катится слеза. Ушёл от нас Ты очень рано, мы не смогли Тебя спасти, глубокая на сердце рана, пока мы живы, — жив и Ты. Вечный покой Твоей душе и Царство Небесное. Помяните вместе с нами все, кто его помнит.

Вечно скорбящие: любимая жена, дети, внуки и правнуки, кумовья