Розіграли, як по нотах: заповнений стадіон «Авангард» побачив чотири голи у «матчі зірок»

Розіграли, як по нотах: заповнений стадіон «Авангард» побачив чотири голи у «матчі зірок»

«ДИВИШСЯ — ТАК І ХОЧЕТЬСЯ ЙОГО ОБНЯТИ», — ВБОЛІВАЛЬНИЦЬ ВРАЗИЛА СПОРТИВНА ФОРМА ФУТБОЛІСТІВ-ВЕТЕРАНІВ
Востаннє новоградський стадіон «Авангард» збирав таку кількість глядачів, коли феєрив «Звягель-750» — у 2010-му, коли звягельчани стали віце-чемпіонами України серед аматорських команд. У подальші роки шалений інтерес уболівальників викликали хіба що декілька дербі.
А минулої п’ятниці, 22 вересня, на «Авангарді» знову був аншлаг. І привід для цього був відповідний — «матч зірок»: товариська гра між національною збірною України з футболу серед ветеранів і ветеранською футбольною збірною Житомирської області. Подія була приурочена до двох ювілеїв — 80-річчя створення Житомирської області та 25-річчя створення ЖОФФ, а також — на підтримку воїнів-учасників АТО.
На приїзд зірок футболу в Новограді чекали з нетерпінням і хвилюванням. Уболівальники пригадували гру кумирів, організатори матчу наводили марафет на стадіоні й прилеглій території. Як для такої події «знайшлися» і біотуалети (на відсутність яких прозвучало багато нарікань за підсумками «Лесиних джерел»), і опале листя на території стадіону позмітали, і, навіть, заборонили проїзд під час гри на вулицях, що ведуть до «Авангарду».
Національна збірна України, попри зірковий статус, приїхала без зайвого пафосу. Зізнаюся, я очікував побачити довжелезний «Неоплан» у супроводі поліцейських мигалок. Натомість до Меморіалу загиблим в АТО, де гостей зустрічали офіційні особи, під’їхав звичайний автобус. Збоку на ньому кріпилася табличка «Київ — Коростень», яка вказувала, що автобус, ймовірно, взяли на день-два в оренду в якогось перевізника.
Віктор Весельський виступив із вітальним словом, в якому, зокрема, повідомив гостям, що в Новограді-Волинському дислокується 30-та окрема механізована бригада. Міський голова, представники обласної федерації футболу та футболісти обох збірних вшанували загиблих у АТО покладанням квітів. Потому був переїзд у центр, де мер провів невеличку екскурсію з фотосесією біля пам’ятника Лесі Українці.
У круглій залі Молодіжного центру відбулася зустріч із пресою. Олег Собуцький, віце-президент ФФУ, зауважив, що вони з великою радістю приїхали в Новоград на запрошення мера міста та голови обласної федерації футболу. Загалом національна ветеранська команда веде активний спосіб життя — багато їздить по Україні, буває за кордоном, зокрема, в Канаді, часто відвідує з товариськими іграми зону АТО.
«Ми їм безмежно вдячні, що вони боронять нас, що ми маємо можливість тут грати у футбол», — додав Олег Собуцький.
«Вперше на Житомирщину завітала така легендарна збірна. Бо раніше зібрати вас, шановні легенди, було дуже складно. Знайте, що ви всі — ще дуже потрібні вболівальникам», — промовив Руслан Павлюк, голова ЖОФФ.
Головний тренер національної збірної України з футболу серед ветеранів Анатолій Дем’яненко пояснив, що максимально зірковий склад збірної зібрати важко, бо дехто — як приміром, Шевченко і Ребров, працюють головними тренерами. Але нинішній склад — бойовий. Загалом в обоймі збірної — 50-60 футболістів.
Відзначимо, що національна збірна України з футболу серед ветеранів у цьому статусі була створена 23 лютого 2016 року. Зараз ведеться робота, щоб організувати турнір, на кшталт, Євро, за участю ветеранських збірних. «Вже є 14 країн, які підтримують цю ідею», — відзначив віце-президент ФФУ.
Видовищний, результативний, толерантний — матч став таким, як від нього й очікували. Вболівальників тішила поява не тільки визнаних зірок як Володимир Лозинський, Віталій Косовський, Сергій Ковалець, Юрій Максимов, Сергій Нагорняк, Владислав Ващук, Володимир Єзерський, В’ячеслав Свідерський, Едуард Цихмейструк, Олексій Бєлік, а й вихід на поле у складі збірної області місцевих футболістів — Валерія Блізніченка, Івана Грибенчикова, Геннадія Челядіна.
Першими розпечатала ворота суперника збірна Житомирщини. Після пасу Валерія Блізніченка ударом головою м’яч у ворота відправив Віктор Чорний. До пори до часу, збірна України, створивши чимало гольових нагод, не отримала з цього ніяких дивідендів. Переважно — завдяки блискучій реакції воротаря збірної Житомирщини. Але під кінець першого тайму (хотів написати на табло, а пригадав, що наш стадіон чомусь обходиться без нього) рахунок вирівнявся. Автор голу — Олег Собуцький.
Він же у другому таймі оформить «дубль». Ще один гол в активі збірної України — на рахунку Олексія Бєліка. Обидва взяття воріт команди Житомирської області відбулися вже в той період, коли їх захищав Геннадій Челядін. Але його вини немає жодної — надто вже майстерно ветерани національної команди розіграли свої комбінації. Майстерність, як пересвідчилися присутні, нікуди не дівається з роками. Так, швидкості були не ті, так, грали по 30 хвилин тайм, але вивіреність пасів, зупинка м’яча, бачення поля — все це залишилося у наших легенд. Хоча, щодо швидкості, то принаймні двоє учасників гри — Віталій Косовський та Іван Грибенчиков — могли б дати фору молодим футболістам. Їхні стрімкі рейди по флангах не залишилися без уваги. Так само, як і не залишилася без жіночої уваги (про що можна було почути в післяматчевих обговореннях) відмінна спортивна форма ще донедавна «діючих» гравців — Сергія Нагорняка, Володимира Єзерського. «Дивишся — так і хочеться його обняти», — зауважила молода пані при виході зі стадіону.
Насамкінець була фотосесія. Вболівальники ще довго не полишали стадіон, збираючи автографи та фото на пам’ять із зірковими гостями. До честі футболістів, ніхто не відмовляв.
Олег БРЮХАНОВ
Фото Сергія ЩУРУКА