Згасла, як вранішня зоря, щоб залишити пам’ять вічну...

16 жовтня минає 40 сумних днів, як пішла у вічність дорога, рідна матуся — Валентина Арсенівна ЛИТВИНЕЦЬ

Стоїть згорьована верба, сльозою плаче жовта осінь.

А тебе, мамо, вже нема, тебе нема, а серце просить:

«Ну повернись, прийди на мить у сон, який я так чекаю.

Як буду сиротою жить без тебе — я не уявляю».

Яскрава зіронько моя, така хороша, добра, мила.

Прости, що смерть не відвела, а я ж у Бога так просила.

Свята Покрова вже прийшла, сумує вся наша родина,

Щоб ти в Раю в Бога була зігріта в молитвах пташина.

Царство тобі Небесне і Вічна пам’ять. Спочивай з миром. Любимо, сумуємо і пам’ятаємо.

Дочка Аня і вся родина

Кажуть, Бог забирає найкращих...

14 жовтня виповнилося б 60 років нашій дорогій, найкращій матусі, бабусі, дружині — Валентині Володимирівні ЧЕМЕЛЄВІЙ

14.10.1957-12.06.2012 р.

Минуло більше 5 років, як тебе немає з нами. Та не стирається рана в наших душах. Ти була для нас опорою, порадником, люблячою дружиною, найкращою мамою та бабусею. Весь час турбувалася про нас, забуваючи думати про себе. Спасибі тобі, рідненька, за турботу, любов, життєву мудрість. Ми завжди будемо пам’ятати тебе. Царство Небесне і вічний спокій твоїй світлій душі.

Чоловік, дочки, зяті, онуки

19 жовтня минає 40 днів, як пішов з життя люблячий чоловік, батько, дідусь, прадідусь — Альвін Остапович КАЙДАНОВИЧ

Біль у серці, смуток і пам’ять про тебе не покидають нас. Біль втрати не змити сльозами, скорботі немає кінця... Любив життя, любив людей, весь час турбувався про нас, забував думати про себе. Пішов достойно в майбуття, без тебе важко і самотньо. Пам’ять про тебе завжди буде з нами.

Сумуючі дружина, син, дочки, внуки, правнуки

12 октября прошло 40 дней со дня смерти Юрия Евгениевича ДАВИДЧУКА

09.12.1970-03.09.2017 г.

Не плачьте обо мне, когда умру, я буду только снегом на ветру, я вам весной недальнею приснюсь и песнею неспетою споюсь. Я мало прожил и не так, как все, я жизнь прошёл, как будто по росе, ступнями ощущая свежесть дня и всё на свете было для меня. Не плачьте обо мне, когда уйду, ведь в небе вы отыщете звезду, и отойдёт от вас моя печаль, ведь до моей звезды такая даль.

Близкие и родные

15 жовтня — 15 років, як не стало нашої коханої матусі — Софії Олексіївни СОКУРЕНКО

Ти у нашій пам’яті живеш, наче пісня солов’їна, ніколи з серця не підеш, бо ти для нас одна-єдина.

Сумуємо: син з дружиною і онуки

12 жовтня — 5 років, як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся — Миколи Івановича ЯНЦЯ

В той день, коли осінь буяла, а серце так хотіло жити, за обрій ти пішов відпочивати, ніколи не прийдеш до своєї хати. Прости нас, рідний, що не врятували. Нехай Боженька сон твій оберігає і Царство Небесне тобі посилає. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, внуки

17 жовтня — 40 днів, як немає нашої дорогої людини — любої матусі та бабусі — Тамари Петрівни КУЦЕВИЧ

Немає слів вимовити тугу та печаль за Тобою, люба наша матусю. Не забути той страшний день, коли перестало битись Твоє серденько. Ти пішла і Тебе не повернути. Нехай сонце зігріває Твою останню домівку, хай м’якою буде Тобі земля та янголи охороняють Твій спокій. Царство Небесне, наша дорога, рідна і незабутня. У цей скорботний день, хто її знав, — пом’яніть тихим словом.

Сумуючі діти та онуки

13 жовтня — 40 днів, як пішла з життя Катерина Трохимівна ФЕСЕНКО

27.11.1927-04.09.2017 р.

18 жовтня минає 10 скорботних років, як немає з нами Гната Трохимовича АБРАМЕНКА

04.02.1916-18.11.2007 р.

Пройдуть роки, спливуть тумани, над світом знов зійде зоря, та не зітруться всі ті рани, що ваша смерть нам принесла.

Сумуючі рідні