Лідери, патріоти, порядні громадяни країни не з’являються звідкись. Вони — результат національного виховання, яким в Україні, з приходом незалежності, займаються недостатньо. Прикладом цього є конфлікт на Сході держави, де відсутність проукраїнської позиції мешканців та свідомого патріотизму призвела до війни. Старше покоління, звикле до жовтенят, піонерів та комсомольців, після розпаду Союзу нарікає, що підростаюче покоління «не таке, як колись». У дечому це таки правда — ідеали інші, але часто невизначені. І це невипадково: постійні невдачі в українській економіці, дискредитація політичної еліти, невиправдані реформи розхитують нашу віру у краще майбутнє.
Чітку позицію з патріотичного виховання займає національна скаутська організація «Пласт». У нашому місті, виявляється, теж є пластуни, але про них ми знаємо не багато. Детальніше про їх діяльність ми поговорили з керівником Новоград-Волинської станиці «Пласту» — Ігорем Мельником, начальником Новоград-Волинського відділення «Райффайзен Банку Аваль» та депутатом міської ради:
— Завдання «Пласту» — через цікаві заняття, таборування та змагання виховувати фізично, духовно, морально здорову та патріотичну молодь, яка згодом відіграватиме активну, керівну роль у різних сферах нашого суспільства. Моя робота — розпалити пластовий вогонь у Новограді. Якщо сильно роздмухувати, а сировини мало буде, то швидко вигорить і погасне. Тому треба все заготовити, а там, як розгориться, — не погасиш.
— Цікаве порівняння. А чому з потугами відбувається патріотичне виховання у нас в Україні?
— Через брак кадрів, людей, котрі готові брати на себе ініціативу та змінювати підхід до поняття патріотизму. Бо ж десятиліттями у нас культивували патріотизм українців на прикладі козака п’яниці-гуляки, а України — завжди занедбаної, битої. Мовляв, усі починання українців призводять до гіршого. Українство подавалося як «шароварщина», тоді як для виховання свідомих громадян потрібні приклади героїчних перемог, з відповідними наслідками і висновками. Тоді молодь прагне сформувати покоління сильної нації, як предки, а не битих-п’яних гуляк, які невідомо чого танцюють і співають. Бо гопак — то бойове мистецтво, а пісня — то засіб для піднесення бойового духу. По-друге, заважає пасивність людей, котрі, обираючи між свободою і хлібом, думають про хліб. Не розуміючи, що втративши свободу, вони втрачають усе.
— Як давно займаєшся популяризацією пластового руху у місті?
— З 2012-го року почав, із поїздки на 100-річчя «Пласту» до Львова. Потім на вишкіл поїхало нас із Новограда вісім чоловік, при справі я один залишився. Є нові люди, соратники, але важко сказати, чи втримаються. Дітей легко залучити, а у дорослих — сто причин для відмов. Є багато формальних пластових приятелів: запевняють, що братимуть участь, а після — жодну акцію не підтримують. У «Пласті» вся діяльність зосереджена у гуртках та в куренях. Я — вихователь, у мене гурток, в якому займаються юнаки та юнки.
— Стрільби вашого клубу «Стрільців з лука, метання ножів та інших гостряків» відбулися 22 жовтня на городищі. Назва клубу — у повстанському дусі, запал організаторів — не менш потужний. Як пройшов захід?
— На запрошення відгукнулися 37 учасників: члени Новоград-Волинської станиці, пластові приятелі: сім’ї Міськових, Іваненків, Кальченків, Палецький Олександр, зацікавлені студенти і викладачі промислово-економічного технікуму. Захоплюючі змагання, активне дозвілля, мандрівка берегом Случі, схилами давнього городища, смачний чай, зварений у казані на вогнищі, залишили приємні враження. У вересні я організовував подібні стрільби у пластовому таборі на Рівненщині. Тоді стріляли впродовж двох днів 18 команд по 9 чоловік, близько трьох тисяч вистрілів. У Новограді організувати це вже було нескладно.
— Екстримальні змагання з ножами та сокирами — цікаво дуже, але лячно. Хто їх проводив, адже потрібна відповідна кваліфікація?
— Проводив наш інструктор, призер всеукраїнського турніру зі спортивного метання ножа та сокири Сергій Висоцький. Влітку Сергій показав мені свій лук, я купив п’ять таких, і «Пласт» почав стріляти. У неділю було продемонстровано різні техніки метання ножа. Зокрема, безоборотну: ніж, пролетівши шість метрів, влучає у ціль, не роблячи обертів — летить рівно, як стріла. Захоплюючим було видовище метання сокири з різних дистанцій. Спробувати свої сили змогли всі бажаючі. Здивувало те, що кожному учаснику вдалося, хоч не завжди з першої спроби, зробити результативний кидок.
Після проведених інструктажів і тренувань відбулися змагання зі стрільби з лука. Участь взяли п’ять команд, перемогу здобули «Месники». В індивідуальному заліку виграв Костянтин Хоменко.
— У «Пласті» є власні закони, у чому вони полягають?
— Пластовий закон — це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ для пластуна. Закон вимагає від нас активності, щоб ми розвивались та вдосконалювали характер. Точки пластового закону повинні бути провідними лініями поведінки у життєвій грі. Юнак чи юнка, вступаючи до організації, вирішують зробити цю поведінку частиною щоденного життя. У пластовому законі з’ясовані прикмети пластуна, які є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже — тривалими основами культурного світу, узгоджені з християнською етикою та ідеалами.
— Якими основними рисами мають володіти пластуни?
— Сумлінно виконувати кожну справу, за яку добровільно взявся. Дотримуватися свого слова, незважаючи на перепони, визначених меж початку чи кінця якогось заняття або виконання дорученого завдання. Пластун — ощадний, без потреби і користі не витрачає грошей, часу, енергії. Якщо щось залишається, — зберігає на той час, коли буде потрібно. Пластун — справедливий, ввічливий, але ввічливість не повинна справляти враження принизливості, бо це суперечить лицарським законам. Є багато засад, які прищеплюємо: братерство, доброзичливість, врівноваженість, бажання бути корисним, уміння цінувати працю інших.
Пластун дбає про своє здоров’я, підприємливий, пильний, енергійний, вірить у власні сили і не робить того, що може їх підірвати. Любить красу і є прикладом завдяки своєму вигляду, одягу, вчинкам, мові. Він завжди доброї гадки, не розгублюється і не впадає у розпач у найважчих умовах. Спокійний, схильний до веселощів, у небезпеці — відважний.
— А субординація у вашій організації існує?
— Так, пластуни зобов’язані слухатися пластового старшину, згідно з правилами. Якщо наказ не відповідає нормам, то його дозволено не виконувати, у разі потреби — дозволяється критикувати.
— «Пласт» дехто порівнює з піонерією. Що скажеш на це?
— Тут нема що порівнювати. Організатори піонерії взяли закон скаутів — 14 точок, відкинули духовну складову і отримали правила піонерії. І все, тут нема що шукати. Слово «піонер» походить зі скаутського руху, тільки піонер — це не рядовий скаут, а перший, кращий. У «Пласті» теж вирізняють перших, щоб стимулювати інших до росту.
— Ти відчуваєш себе одинаком пластового руху у місті?
— Ні, є інші, але не такі наполегливі. Не такі, як кажуть по-теперішньому, мотивовані. Вони потребують ініціювання, а завдання пластової методики виховання — виростити самовмотивованих, добропорядних громадян — лідерів нації. Крапка.
— Які акції у цьому контексті організовуєте?
— Зі значних — другий рік поспіль роздаємо Вифлеємський Вогонь Миру. Це — міжнародна щорічна скаутська акція з нагоди святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. Брали вогонь у Житомирі (2015-й рік), у Головниці Рівненської обл. (2016-й) і роздавали у Новограді: церквам, костьолам, школам, лікарні, мерії, організаціям, людям.
У нас традиційно відбуваються сходини, мандрівки: денні, дводенні, з ночівлею. Буваємо у гостях за містом в інших пластових осередках, їздимо у табори до них (3, 5, 10, 14-денні). У 2015-му у Курчиці був табір Житомирської округи. Місцеве телебачення знімало і показувало про це сюжет. З останніх акцій — сумісне заняття з авіагуртком Центру учнівської молоді, вітання воїнів АТО на Покрову.
— Тобто, перспектива розвитку є?
— Ми таки щось робимо, я націлений на залучення дорослих учасників, без яких розвиток організації складний і майже неможливий. Запрошуємо усіх, кому цікава наша діяльність та розвиток пластового руху у місті та районі. Телефони для контакту: 097-170-42-20 (Сергій), 063-835-96-37 (Ігор).

«ПЛАСТ» — національна скаутська організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, у свідомих, відповідальних та повноцінних громадян місцевої, національної та світової спільнот, провідників українського суспільства. Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 р. Пластуни відзначилися тим, що брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР. Нині «Пласт» — найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу (США, Аргентині, Канаді) та об’єднує пластунів України та української діаспори. В Україні їх кількість становить 7265 осіб. Діє в усіх областях.